Дострокові вибори до Верховної Ради: чи буде демарш опозиції та чи встоять "Слуги" 2022 року

Право розпускати парламент належить президентові. Для цього у Конституції прописані три причини. / Фото: Колаж: Сьогодні

Питання про розпуск Верховної Ради України та оголошення дострокових виборів періодично виникали протягом другої половини 2021-го. Дмитро Разумков у вересні коментував ймовірність перезавантаження Ради і запевняв, що цього немає підстав. Але вже через кілька місяців він втратив посаду спікера, відколовся від "Слуги народу" і обзавівся власною групою впливу під куполом. Чого очікувати 2022 року?

Які є підстави для розпуску

Запуск процедури позачергових парламентських виборів не є спонтанним. Причини такого рішення чітко прописані в Основному Законі. Відповідно до статті 90 Конституції України, президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• протягом одного місяця не сформовано коаліцію;
• протягом 60 днів від дня відставки Кабінету міністрів не сформовано нового складу уряду;
• неможливо провести пленарне засідання протягом 30 днів однієї чергової сесії.

Політолог Ігор Петренко впевнений, що Володимир Зеленський на це не погодиться, тож готуватися до перезапуску Ради не варто. Про це він сказав у коментарі сайту "Сьогодні":

"Навіть теоретично без монобільшості – це право президента розпустити парламент. Право, а не обов'язок. Він може на це не піти і створити в рамках чинного парламенту якусь формальну коаліцію та працювати далі. Інших суб'єктів, які можуть розпустити парламент, в Україні немає, і вони не передбачені", – сказав політолог.

Ігор Петренко стверджує, що розпуск Ради – це право президента, а не обов’язок / Фото: uatv.ua

Зменшення кількості монобільшості

Проте важливо розглянути будь-який сценарій. Експерти обережно спостерігають, як відбувається міграція народних обранців усередині парламенту. Деяких керівництво "Слуги народу" самостійно позбавило зеленого значка. Так було з Людмилою Буймістер і Артемом Дмитруком.

Деякі мажоритарники вийшли зі складу президентської фракції за власним бажанням. Наприклад, Роман Соха, який належить до міжфракційного депутатського об'єднання "Розумна політика". Зараз МФО нараховує 25 учасників. Його лідер Дмитро Разумков сподівається, що приклад Сохи наслідують ще до десятка нардепів.

З іншого боку, нових учасників Зе!Команди "подарували" довибори у Херсонській та Черкаській областях, а це, як пояснює нашому виданню політолог Олексій Якубін, врівноважить сили.

"Хтось залишає, а хтось додається. Цього року були вибори по мажоритарних округах і кілька депутатів від "Слуги народу" отримали мандати. Поки в Раді буде хоча б 226 депутатів, доти влада не йтиме в коаліцію з іншими політичними силами – а який сенс?".

Олексій Якубін не бачить сенсу владі йти в коаліцію з іншими політичними силами / Фото: kiev.informator.ua

Спроба шукати підкріплення

Про необхідність пошуку союзників заявив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він не виключає, що доведеться об'єднуватися з іншими депутатами.

Навіщо найбільшій парламентській політсилі це робити – роз'яснює для "Сьогодні" політолог Олександр Антонюк:

"Де-факто монобільшості як такої немає. Бо якщо ви звернете увагу на голосування за кадрові призначення або навіть принципові президентські законопроєкти, "Слуга народу" не дає 226 голосів. Усі голоси добираються двома групами "За майбутнє" та "Довіра". Без них поки що прийняти принципові рішення або складно, або навіть неможливо".

Його колега Ігор Рейтерович погоджується, що можливість розпаду монобільшості досить висока. Але для створення коаліції із депутатськими групами є нюанси.

"У законі (Стаття 83 Конституції України. – Ред.) прописано, що лише фракції можуть створити коаліцію. Який є вихід. Грубо кажучи, кожен із депутатів групи "Довіра" або "За майбутнє" офіційно заявляє про те, що він вийшов із депутатської групи та увійшов до складу фракції "Слуга народу". За таких умов вони можуть створити коаліцію", – цитує документ Рейтерович.

Демарш опозиції

Останніми пленарними днями парламенту року, що минув, співголова фракції "Опозиційна платформа – За життя" Юрій Бойко заявив, що ОПЗЖ у повному складі готова скласти свої мандати. Такий трюк політолог Олександр Кочетков назвав популізмом:

"Якщо всі представники ОПЗЖ відмовляться від своїх мандатів, то, згідно з чинним законом, замість тих, хто здасть повноваження, підтягнуться інші депутати з їхнього списку. Якщо вони проведуть з'їзд і заблокують цю процедуру, все одно цього не вистачить. Треба, щоб чинні депутати всіх опозиційних партій, включаючи "Європейську солідарність", "Батьківщину", також склали мандати і не просували нових кандидатів на з'їздах своїх партій", – аналізує політолог.

Олександр Кочетков називає заяви ОПЗЖ чистим популізмом та грою на публіку / Фото: polit.info

Тут діє арифметика: щоб позбавити парламент конституційної більшості, має залишитися менше 300 депутатів. Зараз у Раді працюють 432 особи. І навіть якщо усі представники ОПЗЖ складуть повноваження, нардепів залишиться 388. Про бажання назавжди залишити будівлю головного законодавчого органу інші політики не заявляли.

Загострення політичної кризи

Політолог Руслан Бортник вважає, що правових підстав для дострокових виборів немає. Але є інші причини:

"Якщо в Україні виникне політична криза, наприклад, масові виступи українців, або виникне необхідність перезавантаження влади у зв'язку із домовленостями між Росією та західними партнерами щодо реалізації Мінських угод, тоді ці юридичні умови можуть бути сформовані. Імовірність я оцінюю у 30%", — коментує Бортник спеціально для "Сьогодні".

Руслан Бортник оцінює ймовірність дострокових виборів у 30% / Фото: analitikaua

Варто враховувати, що, згідно з календарним планом, наступні парламентські вибори мають відбутися 2023 року. Тому новий рік у будь-якому разі обіцяє початок підготовки до виборчих перегонів.