"У Росії не вдалося притиснути Україну": що буде після "нормандської" зустрічі

У "нормандській зустрічі" брали участь Єнс Плетнер, Андрій Єрмак, Дмитро Козак та Еммануель Бонн. Фото: колаж "Сьогодні"

У Берліні 10 лютого проходить зустріч на рівні радників із зовнішньополітичних питань України, Німеччини, Франції та Росії. Що відбудеться на цій зустрічі, спрогнозував політичний аналітик Петро Охотін в ефірі телеканалу "Україна 24".

"Чи буде якась здача чи "зрада"? Я думаю, нічого такого не буде. Навпаки, судячи з настрою делегації та настроїв у ЗМІ, Україна готова далі скрупульозно, пункт за пунктом обговорювати з ОБСЄ та Росією. Поки що бравада Росії, щоб зробити ескалацію та притиснути Україну, просто зламалася", – сказав він.

Експерт зазначив, що немає жодних передумов для того, щоб Україна проводила прямі переговори з представниками так званих "ЛНР" та "ДНР". Також він відповів на запитання про те, чи чекати на обмін полоненими.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Ми знаємо, що понад 400 українців-політв'язнів перебувають зараз в ОРДЛО та Російській Федерації. Це було у заяві омбудсмена наприкінці січня. І ми розуміємо, що великою мірою саме Росія та її окупаційні адміністрації затягують процес. Є питання з доступом представників Червоного Хреста до ув'язнених і взагалі є певні маніпуляції з обміном людей, яких вимагає інша сторона за списками", – сказав він.

Добрий знак

Про очікування від переговорів також розповів політолог Петро Олещук. Він сказав, чи потрібно чекати багато від зустрічі і які позитивні результати вона може принести.

"Проведення чергової зустрічі – вже непогана ознака, тому що тривалий час робота Тристоронньої контактної групи була де-факто заблокована через позицію Росії. І те, що ТКГ відновила свою роботу, – це хороший індикатор. Звичайно, не варто розраховувати, що миттєво усі складні елементи будуть зняті. Але якщо буде домовлено, що продовжуватимуться зустрічі, буде конкретний предмет обговорення, — це буде гарний знак, бо поки спілкуються дипломати – менший ризик "спілкування" гармат. Очікування від переговорів мають бути обережними. Перше питання – це безпека. І лише після того як будуть отримані якісь гарантії, можна буде говорити про інші питання", – сказав він.

Навчання як спроба продавити Україну

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов заявив, що спільні навчання Росії та Білорусі – це спроба натиснути на Україну та піти на поступки на переговорах у "нормандському форматі".

"Ці навчання — це елемент політичного тиску з боку Росії. Невипадково у заяві Макрона прозвучало, що з метою дестабілізації ситуації навколо кордонів з Україною Росія зобов'язана вивести 30 тисяч особового складу з території Білорусі. Єдине, президент Франції не уточнив, що навіть без згоди Росії її військові підрозділи повинні залишити територію Республіки Білорусь. Отже, ці навчання виступають у ролі риторики й тиску з боку не тільки РФ, а й Франції напередодні зустрічі радників "Нормандської четвірки". Основна легенда навчань – це Сувальський коридор, це загроза балтійським членам НАТО та Польщі. Невипадково країни НАТО розпочали передислокацію додаткових підрозділів на територію Польщі та Естонії", – сказав він.

Експерт розповів, чи можливий напад на Україну з боку Білорусі.

"Щодо можливості безпосереднього використання території Білорусі як плацдарму на територію України, я не розглядаю цей сценарій апріорі. Це елемент інформаційно-психологічної гри Росії, щоб відвернути увагу від основного напрямку агресії – це схід України", – сказав Снєгирьов.

Нормандські переговори

26 січня відбулася попередня зустріч радників лідерів "нормандського формату".

Востаннє саміт лідерів "нормандського формату" проходив у Єлисейському палаці у 2019 році та став першою зустріччю з 2016 року. У ній взяли участь Володимир Путін, Володимир Зеленський, Ангела Меркель та Емманюель Макрон.

За підсумками зустрічі "Нормандська четвірка" підписала план дій. Новину про паризьке комюніке оголосив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

Сайт "Сьогодні" вже писав, чи вирішить "Нормандська четвірка" у Берліні питання Мінських угод.

Загроза нападу Росії

• Багато експертів прогнозують, що ескалація ситуації в Україні може статися у лютому, орієнтовно у 20-х числах. У цей період завершаться XXIV зимові Олімпійські ігри-2022 в Пекіні.
• Тим часом у CNN дізналися, як Росія почне бойові дії в Україні. За їхніми даними, війська зайдуть під чужим прапором.
• 3 лютого видання New York Times і Washington Post повідомили, що Росія може використати відео, щоб звинуватити Україну в "геноциді російськомовного населення" й цим виправдати своє вторгнення.
• Президент України Володимир Зеленський пояснив, навіщо Путін зібрав 100-тисячну армію біля України. Він також розповів про безпеку всередині держави та біля її кордонів.
• 25 січня міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Російська Федерація не створила жодного ударного угруповання, яке могло б використовуватись для вторгнення в Україну
• Спікер МЗС РФ Олексій Зайцев заявив, що Росія не збирається вторгатися в Україну.