Особливий статус Донбасу: як його бачать Україна й Росія та чи буде знайдено компроміс

Між Україною та Росією існують протиріччя щодо інтерпретації особливого статусу Донбасу. Фото: колаж "Сьогодні"

Отже, 10 лютого, у Берліні відбулася чергова "нормандська зустріч" радників лідерів України, Росії, Німеччини та Франції. Переговори тривали майже 9 годин, але не привели для підписання загального документа. Каменем спотикання став пункт Мінських угод про особливий статус Донбасу.

Ми пояснимо, що насправді являє собою так званий "особливий статус" для частини окупованого Донбасу.

Що розповіли в Офісі Зеленського

За словами голови Офісу президента України Андрія Єрмака, учасники "нормандської зустрічі" не змогли прийти до спільного документа, але були єдині у необхідності розблокування та активізації роботи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Сподіваюся, що на наступному засіданні ТКГ продовжиться розгляд питань, пов'язаних із законами, передбаченими Мінськими угодами. У нас сьогодні є кілька успішних кейсів, коли ухвалювалися рішення щодо режиму припинення вогню. Робота триває, гадаю, ми досягнемо бажаного та важливого результату. Також ми сподіваємось, що на наступному засіданні ТКГ будуть розблоковані гуманітарні питання щодо обміну полоненими, відкриття КПВВ, які понад рік готові з українського боку" , – зазначив Єрмак.

Андрій Єрмак: "Робота триває, думаю, ми досягнемо бажаного та важливого результату"

Версія Кремля

Заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак заявив, що Україна на переговорах відмовляється від прямого діалогу з так званими ЛДНР і не обговорює питання особливого статусу частини Донбасу. За його словами, саме ці питання є головною розбіжністю , що затягли переговори.

"Київ не дає ні позитивної, ні негативної відповіді на пропозиції про майбутній статус Донбасу у складі України, і нікому не відомо, яким бачить спільне майбутнє з Донбасом, вони тримають це в секреті" , – сказав Козак.

Дмитро Козак: "Київ не дає відповіді на пропозиції щодо статусу Донбасу". Фото: csn-tv.ru

Що таке особливий статус Донбасу

Згідно з Мінськими угодами, особливий статус частини Донбасу має бути прописаний у конституції України. Про це йдеться у пункті 11 домовленостей.

"Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає як ключовий елемент децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, погоджених із представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітці, до кінця 2015 року, – йдеться у документі.

18 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", який передбачає можливість тимчасового запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Документ передбачає, що після проведення на окупованих територіях Донбасу виборів та виведення військ, набувають чинності положення про особливий статус, які визначають, що мешканці окремих територій можуть створювати народну міліцію для підтримання порядку, брати участь у призначенні голів місцевої прокуратури та судів, користуватися правом на мовне самовизначення.

У грудні 2021 року Верховна Рада продовжила до кінця 2022 року дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО.

Яким Росія бачить новий статус Донбасу

На думку Кремля, між сторонами існують "нерозв'язні протиріччя щодо інтерпретації Мінських угод". Зокрема, Москва наполягає, що непідконтрольні сьогодні Україні райони Донецької та Луганської областей мають бути інтегровані до складу країни на особливих умовах – зі своїми представниками у Верховній Раді, державних організаціях та відомствах, із правом вето на ухвалення будь-яких рішень на національному рівні, що стосуються стратегічного розвитку України

Політолог Ігор Петренко зазначає, що таким чином Росія впливатиме на українську внутрішню та зовнішню політику через своїх маріонеток.

"Для Росії це буде важелем впливу на українську політику. Москва хоче, щоб усі важливі питання зовнішньої та внутрішньої політики узгоджувалися з представниками органів місцевого самоврядування так званих "республік" після їх інтеграції. Щоб у Раді депутати від Донбасу могли блокувати, наприклад, законопроєкти про вступ України до НАТО і ЄС та інші незручні для Кремля рішення", – пояснює Петренко.

Ігор Петренко: "Для Росії це буде важелем впливу на українську політику"

Як реагує Україна

Українська влада виступає категорично проти такого варіанту.

"Жоден регіон України не матиме права вето на загальнодержавні рішення. Це висічено в камені! Тож жодного особливого статусу, як представляє Росія, жодного права вето не буде. Цього не станеться ніколи" , – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба .

Політолог Сергій Биков називає запропонований Росією варіант неприпустимим.

"Безумовно, парламентські вибори проходитимуть по всій території України і зокрема в Донецькій та Луганській областях. Ніхто не проти, щоб після повернення так званих "республік", їх жителі могли балотуватися до Ради та ставати нардепами. Але наділяти їх правом вето – на це українська влада не згодна, тому що всі розуміють, до чого це може призвести", – каже "Сьогодні" Биков.

Дмитро Кулеба: "Жоден регіон України не матиме права вето на загальнодержавні рішення"

Як досягти консенсусу

Альтернативою особливому статусу частини Донбасу, на думку Ігоря Петренка, може бути оголошення територій ОРДЛО вільною економічною зоною.

"Андрій Єрмак запропонував замінити особливий статус на ВЕЗ. Жителі вільної зони отримають і децентралізацію, і більше прав, зокрема й багатомовність, більше можливостей та економічних преференцій. І все це буде закріплено Конституцією України. Це могло б стати добрим компромісним варіантом. Але це навряд чи влаштує Росію, яка бажає контролювати українську політику", – каже Петренко.

Сергій Биков зазначає, що "нормандська зустріч" радників у Берліні показала, що від своїх позицій не відступила ні Україна, ні Росія.

"У найближчій перспективі ми навряд чи побачимо прогрес. Можливо, на наступній зустрічі учасники переговорів відкладуть статус Донбасу та сконцентруються на гуманітарних питаннях і питанні обміну полоненими, а до статусу повернутися пізніше", – каже Биков.

Сергій Биков: "У найближчій перспективі ми навряд чи побачимо прогрес"

Як повідомляв сайт "Сьогодні", вночі, 12 лютого, державний секретар США Ентоні Блінкен терміново зателефонував очільнику МЗС України Дмитру Кулебі. .

Також ми інформували, як 10 лютого відбулася зустріч радників голів держав "нормандського формату".