"Крим можуть "заморозити" – як Україна повертатиме окупований півострів у 2022 році

Володимир Зеленський: "Крим – це територія України" Фото: колаж "Сьогодні"

Майже половина українців вірить у повернення країні анексованого Росією Криму. Про це свідчать дані соцопитування, проведеного компанією Active Group 24 грудня 2021 року. Сайт "Сьогодні" з'ясував, які шанси швидкої реінтеграції окупованого півострова та наскільки наблизиться Україна до вирішення цього питання у 2022 році.

Крим повернеться, але не скоро

Згідно з результатами дослідження Active Group 46,1% громадян України сподіваються на повернення півострова. При цьому лише 4,3% із них вірять, що це відбудеться найближчим часом, а 41,8% розраховують на повернення Криму у віддаленій перспективі. Водночас, 33,2% опитаних українців упевнені, що Україна остаточно втратила Крим і він залишиться частиною Росії.

Також більше половини українців дотримуються думки, що Україна могла зберегти Крим у своєму складі у лютому – березні 2014 року, коли його анексувала РФ. Таку думку висловили 52% респондентів. Третина опитаних (32%) упевнені, що українська влада того часу не мала можливості утримати Крим.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Стратегія деокупації та Кримська платформа

Проте для України та всієї міжнародної спільноти, зокрема ООН та НАТО, де-юре Крим – це територія України, хоч і тимчасово окупована.

Так, президент України Володимир Зеленський, виступаючи зі щорічним зверненням до Верховної Ради 1 грудня, заявив, що Крим повернувся до світового порядку денного. Президент нагадав, що у березні 2021 року вів у дію рішення РНБО "Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя".

Цей документ визначає комплекс заходів дипломатичного, військового, економічного, інформаційного та гуманітарного характеру, спрямованих на відновлення територіальної цілісності, державного суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах шляхом деокупації та реінтеграції Криму.

"Територія площею 27 тис. кв. км – більша за деякі країни Європи та світу. Ми боремося не за гектари, а за людей, за своїх громадян", – додав глава держави.

Володимир Зеленський: "Ми боремося не за гектари, а за людей, за своїх громадян"

Зеленський також наголосив, що вперше з 2014 року деокупація Криму була обговорена на найвищому міжнародному рівні – на саміті Кримської платформи, що відбувся у серпні 2021 року.

"У першому саміті Кримської платформи взяло участь 46 делегацій. Кримську платформу буде закріплено в резолюції Генасамблеї ООН. Ми чекаємо на отримання нею офіційного статусу міжнародної організації", – сказав Зеленський.

У саміті Кримської платформи взяло участь 46 делегацій

Нові дипломатичні інструменти

Ексміністр курортів та туризму Криму (2010-2014 рр.) Олександр Лієв каже "Сьогодні", що Україна входить у 2022 рік із новими політичними інструментами.

"На відміну від минулих років, коли українські політики боролися з анексією Криму лише гучними гаслами та прогнозами, у 2022 році почне реалізовуватись конкретний, затверджений план дій", – говорить Лієв.

Він також зазначає, що Кримська платформа, яка вже прозвучала на весь світ і дуже дратує Росію, стане важливим дипломатичним інструментом тиску світовою спільнотою на Москву.

"Ми зможемо протистояти Росії, заручившись підтримкою Заходу", – упевнений ексміністр.

Олександр Лієв: "У 2022 році почне реалізовуватися конкретний, затверджений план дій з деокупації Криму"

Крім того, Лієв звертає увагу, що останніми роками збільшується міць української армії.

"У питанні повернення Криму ми зможемо розраховувати не лише на дипломатичні зусилля, а й на підтримку збройних сил. 2022 року ми значно наблизимося до моменту деокупації Криму", – зазначає Лієв.

Донбас може відсунути Крим на другий план

Політолог Олексій Якубін сумнівається, що у 2022 році Україна наблизиться до повернення Криму. Однією з причин, чому ситуація з деокупацією півострова не зрушить з місця, є конфлікт на Донбасі.

"На тлі протистояння на Донбасі та напруження на українських кордонах, до яких Росія стягнула свою армію, питання Криму для України може відійти на другий план. Попри те, що Кримська платформа активізувала тему деокупації півострова, все ж таки у 2022 році вона буде менш пріоритетною", – каже "Сьогодні" Якубін.

Політолог наголошує, що Росія вважає питання з Кримом закритим, а Захід та США, зокрема, не активно виносять проблему окупованої української території у публічну площину.

"На переговорах Байдена з Путіним цьому питанню практично не приділили уваги. Саміт "Кримська платформа" світові лідери не відвідали. Приїхали лише окремі міністри закордонних справ. Все це свідчить про те, що проблема Криму є більш локальною, ніж глобальною", – говорить нам експерт.

Олексій Якубін: "Проблема Донбасу може відсунути питання Криму на другий план"

На думку Якубіна, у 2022 році Україна все ж таки намагатиметься виводити тему Криму на міжнародний порядок денний, проте великої уваги світової громадськості чекати не варто.

"В українській тематиці домінуватиме проблема Донбасу та загроза війни з Росією, оскільки це несе небезпеку для безпеки всього світу. Крим, на жаль, поки що залишиться регіональним питанням, без особливого просування", – упевнений експерт.

Окупація Криму лежить в корені протистояння РФ та Заходу

Політолог Руслан Бортник також вважає, що через напружену ситуацію на сході України у 2022 році питання Криму може виявитися "замороженим".

"Тему Криму можуть винести за дужки, якщо на Донбасі продовжиться ескалація конфлікту", – каже Бортник.

Водночас, політолог не виключає, що може з'явитися якась нова модель вирішення питання Криму.

"У 2022 році кримська тематика все ж таки буде підніматися. Можливо, з'являться ідеї про тимчасове спільне управління півостровом або будь-який вид присутності української влади в Сімферополі. У будь-якому разі, необхідно розуміти, що анексія Криму лежить у корені протистояння між Росією та Заходом. Донбас, попри гостроту проблеми, все ж таки є похідною від кримської ситуації. Без її вирішення нормалізувати відносини між Росією, Україною та Заходом неможливо", – підсумував Бортник.

Руслан Бортник: "Без вирішення проблеми Криму нормалізувати відносини між Росією, Україною та Заходом неможливо"

Окупація Криму Росією

• У лютому 2014 року озброєні люди у зеленій формі без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти та блокували дії українських військ.
• Влада Росії спочатку відмовлялася визнавати, що "зелені чоловічки" – військовослужбовці армії РФ, але пізніше президент Володимир Путін це визнав.
• 16 березня 2014 року у Криму та Севастополі пройшов не визнаний більшістю країн світу так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
• Україна, Європейський Союз та США не визнали результатів "референдуму". Проте президент РФ Володимир Путін 18 березня оголосив про "приєднання" Криму до Росії.
• Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
• Росія заперечує анексію півострова і називає це "відновленням історичної справедливості".
• Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією – 20 лютого 2014 року.

Раніше сайт "Сьогодні" повідомляв, що Росія та окупаційна адміністрація Криму роблять все можливе, щоб більше росіян переїхало на півострів.

Також ми інформували, що президент РФ Володимир Путін під час пресконференції прокоментував окупацію українського Криму у 2014 році. За його словами, РФ не могла вчинити інакше, їх нібито змусили окупувати півострів.