Покер-фейс: оцінюємо можливість вторгнення Росії без емоцій

Чи буде війна із Росією? Це питання, яке набридло з 2014 року, знову звучить дуже наполегливо. Питання стресове – стосується кожного, а жодної визначеності немає. І запитати нема в кого... Ми як глядачі, які спостерігають за грою в покер: карт не бачимо, можемо лише аналізувати поведінку гравців. Якщо розбирати ситуацію як роздачу в покері, то вийде, що ризик вторгнення – низький. Хоча вторгнення не можна виключити.

Роль США, України та Росії у конфлікті

Проаналізуємо початкові розклади. Мовою покеру – префлоп. Хто з ким грає?

Україна опинилася в епіцентрі політичного протистояння. У нашій термінології гра йде між США і Росією. Це добре чи погано?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Це ТОЧНО КРАЩЕ, ніж у 2014 році. Тоді протистояння відбувалося між Росією та Україною. Без шансів.

Чого вимагає Росія та кому загрожує?

Стадію покерної гри – флоп – коли починають підвищувати ставки, вже пройдено. Ставки можна проаналізувати.

Росія вимагає обмежити розширення НАТО. Росія також вимагає, щоб НАТО погоджувало з Росією переміщення військ у Європі. І нарешті вимагає гарантій, що Україна ніколи не вступить до НАТО.

В іншому випадку Росія загрожує напасти на Україну. Це її ставка.

Ставка США – "небачені санкції" проти Росії у разі воєнної агресії. Це в покері б назвали блайнд – вимушена ставка. Нам вона здається слабкою відповіддю .

Але американські політики не вижили з розуму. Вони знають чим загрожувати.

Санкції сильно підточують економіку РФ. Хоча в Кремлі і кажуть – "нам це байдуже".

Економіка РФ у стагнації вже 8 років. Це видно по відкритих даних.

Номінальний ВВП РФ у 2020 році впав на 35% до мирного 2013 року. Це вдвічі більше, ніж Росія отримує від продажу нафти та газу (15,2% ВВП). Тобто, санкції – це дуже серйозно .

Розпочавши вторгнення, Росія зіткнеться з ще більшими політичними та економічними ризиками. Можливо, надмірними. Санкції – важлива складова цих ризиків. Розбір інших – військових та політичних – наводять експерти, опитані "Українською правдою". Це також серйозно.

Чому галасують американські медіа?

Продовжимо в нашій аналогії: Путін та Байден грають у покер. Гра зараз на стадії терн – відкриваються нові карти. І з'являється новий ґрунт для аналізу.

Нове в нашій історії – це наполегливі повідомлення американських медіа про агресивні плани Кремля. Росія зосередила на кордонах України контингент, достатній для вторгнення, і навіть для можливої окупації нашої країни.

Якщо слідувати розрахункам американського аналітичного агентства Стратфор, для окупації усієї Лівобережної України потрібно до 135 тис. військовослужбовців. Нині на кордонах зосереджено навіть більше.

CNN пояснює, чому медіа США постійно оприлюднюють плани агресора. Мета – зірвати ці плани.

Наприклад, ніхто не повірить, що Путін ввів війська на територію України після військової провокації з української сторони, якщо цей план заздалегідь розкрито та опубліковано.

В статті CNN також йдеться про те, що американська розвідка прослуховує переговори російських військових. Вони роздратовані тим, що їх прослуховує ЦРУ – пише CNN. Тут є важливий аспект, зрозумілий гравцю в покер.

Путін блефує?

Давайте проанілізуємо тактику Путіна, як гравця. Важливий принцип – якщо ти неодноразово блефуєш у покері, тобі перестають вірити.

У 2014 році, коли Росія перекидала сили для захоплення Криму, американці це не побачили. Тому що військові не спілкувалися звичайними каналами зв'язку. Докладно про це писав The Wall Street Journal. Путін обдурив ЦРУ, бо йому треба було тримати плани вторгнення у секреті.

А що виходить зараз? ЦРУ прослуховує переговори російських військових, начебто сидить за стінкою?

Є ймовірність, що Росія "зливає" свої переговори американцям, щоб переконати їх у серйозності намірів. І домогтися від США поступок щодо НАТО.

Люди рідко вірять у такі "багатоходівки". Але в покері бувають і складніші ситуації. У дипломатії – тим більше. Дипломатія складніша за покер. Звідси питання, чи вірять Путіну американці? Це зрозуміло – з їхньої тактики.

Прямо зараз американці підвищили ставки

Ймовірно, у Вашингтоні припускають, що Росія блефує. Це випливає з ходу у відповідь, який робить США. Звісно, якщо дивитися на те, що відбувається, як на покер.

Росія зробила ставку – загроза вторгнення. Американці прорахували ризики, але на поступки не пішли.

Росія отримала відмову за всіма своїми вимогами. І лише одна пропозиція – продовжувати переговори (переговори можуть продовжуватися, поки пекло не замерзне).

США відповіли Росії – ОК, ви воюватимете в Україні. Ми знаємо дату початку. І ми евакуруємо своїх громадян, обмежуємо роботу диппредставництв, рекомендуємо призупинити польоти над Україною.

Ця тактика у покері називається райз. Так відповідають на блеф гравці, які упевнені у своїх картах.

Так а війна буде?

Оголошення про точні дати вторгнення – це ще один тактичний момент. США пропонують шоудаун – закінчити гру, викласти карти на стіл.

Мабуть, карти Кремля слабкі. Навіть якщо Україна буде окупована, що далі росіяни мають робити?

Але ризик війни зберігається. Тут можна використати ще один термін з покеру – тільт. Тобто, психологічний стан гравця, коли він ухвалює необдумані рішення.

Ризик війни пов'язаний здебільшого з тильтом. Але тут є нюанс.

Громадська думка часто представляє Путіна та його оточення, як божевільних тиранів. Але, мабуть, у Кремлі сидять холоднокровні і розсудливі люди. Інакше як би вони так довго протрималися при владі? Нам їхня холоднокровність зараз тільки на руку.

Що ж виходить? Держдеп "грає в покер", а Україна йде на дно без війни?

Здається, що заяви США про серйозність вторгнення Росії завдають Україні шкоди. Відбувається виведення капіталів, європейці скидають українські облігації, гривня слабшає.

Тепер ще й суто практичні незручності – ті ж авіаперельоти. Суспільство в нервовому стані – і недарма.

Ось що тут є важливим:

1) Нинішня напруга швидко закінчиться. Гра закінчується. США окреслили конкретні терміни вторгнення. Війна або почнеться в ці терміни, або перетвориться на мем. Другий варіант вірогідніший. Навіть зараз більшість українців не вірять у реальність загрози.

2) Декілька днів стресу – краще, ніж погоджуватися на умови Росії. Тобто приймати нейтральний статус, проводити федералізацію та вибори на Донбасі під дулами російських автоматів.

При цьому загроза вторгнення була і залишається всі роки початку війни на Донбасі. Строго кажучи, нічого не змінилося. Українцям треба, як раніше, сподіватися на мир та готуватися до війни.