Деокупація півострова – 6 питань про те, що таке "Кримська платформа" і чому її так боїться Росія

Кримська платформа - самий масштабний міжнародний проект, що почався з ініціативи України / Фото: Колаж: Сьогодні

З 23 по 24 серпня в Києві пройде саміт "Кримської платформи", який уже називають наймасштабнішою міжнародною подією, організованою за ініціативи України. Свою участь у заході підтвердили делегації 45 держав, а також представники НАТО, Європейського Союзу та ПАРЄ.

Але саміт – лише старт проєкту. За словами заступника керівника Офісу президента України Ігоря Жовкви, напередодні зустрічі на базі представництва президента в Автономній Республіці Крим відкриється окрема служба із забезпечення діяльності "Кримської платформи".

Цей факт, власне, є відповіддю скептикам, які казали, що "Кримська платформа" – формальний захід, а більшість країн, запрошених на саміт, його просто проігнорувало.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Сьогодні" вирішили коротко з'ясувати, що таке "Кримська платформа", яка в ній роль саміту і чому все це в сукупності можна вважати проривом України у зовнішній політиці.

Навіщо взагалі нам "Кримська платформа"?

Головна мета – повернути Крим до складу України.
Друга мета – бути постійним нагадуванням Росії і її симпатикам, що Крим – український, і він анексований незаконно.
У "Кримської платформи" є й інші завдання:

• стежити за порушенням прав людини в Криму, захищати громадських активістів, журналістів, звичайних людей від пресингу з боку влади Росії;
• допомагати влаштуватися в Україні тим кримчанам, які вирішили переїхати: це питання роботи, житла, соціальної підтримки;
• координувати всі питання, що стосуються Криму, з міжнародними громадськими організаціями та урядовими структурами різних країн.

Ще одну мету називає Ігор Жовква:

"Моніторинг політичної та соціально-економічної ситуації в Кримській автономії. Зокрема, збір інформації про нарощування і скупчення військового контингенту Російської Федерації на території автономії".

Узагальнюючи: "Кримська платформа" буде нагадуванням для всіх, що Крим – це Україна. Він не російський.

Так однаково всі знають, що Крим – це Україна. Навіщо нам плодити різні проєкти?

Річ у тім, що Україна після 2014 року чомусь "затихла" в кримському питанні. Ось для Донбасу є "нормандський формат", Мінські угоди, Тристороння контактна група.

А що є для Криму? Нічого. Понад сто країн світу визнали вже в 2014 році, що анексія Криму була незаконною. Ці країни тепер мовчать. Ну а що вони мають говорити, якщо мовчить сама Україна?

Своїм мовчанням Україна немов би визнає поразку. Те, що вона змирилася з анексією Криму. Хоча про те, що Крим – це Україна, добре б усім постійно нагадувати.

Про те саме розповідає "Сьогодні" Володимир Зеленський – в ексклюзивному інтерв'ю:

"Всі удавали, що такого питання майже немає. Коли Україна порушувала це питання, всі говорили: так, ми розуміємо, ми зберігаємо санкційну політику. Щодо кримського питання, мій приклад – коли я це побачив. Коли у нас було перше засідання "Нормандської четвірки", була підготовка до agenda цієї зустрічі, мені сказали, що це не є питання зустрічі "Нормандської четвірки". А чому? Його ніколи не було! Тоді я запитав, а де є? Де ця agenda, цей круглий стіл, ці люди, де ці всі сто країн, які підтримують Україну і не визнають анексію і не визнають окупацію Криму? Вони всі є, але ініціатива не може бути постійно від них. Це чисто наше, український питання... І це питання, повірте мені, за кордоном Україна раніше не порушувала!"

Володимир Зеленський в інтерв'ю "Сьогодні" зазначив: ніхто серйозно не займався питанням Криму. Звідси – ідея саміту

За словами Володимира Зеленського, саме це стало приводом для запуску "Кримської платформи". Потім ідея перетворилася на конкретний план дій.

"Мені запропонували формат – раз на рік ми зустрічаємось. Я сказав: ні, це так не працює, – продовжує Зеленський. – Тому що я точно знаю, як працює Тристороння контактна група щодо Донбасу. Вона працює раз на два тижні або раз на тиждень – і дає результат. Результат є, нехай навіть не такий, як хочеться. Нам потрібна щоденна робота, потрібен офіс "Кримської платформи", потрібно туди залучати наших партнерів, потрібен фонд, потрібно дивитися, де наші полонені, шукати їх, захищати журналістів, захищати кримське суспільство. Коли люди приїжджають з Криму – знаходити їм квартири, оселю, роботу. Хто цим буде займатися? З цього все почалося".

А що із самітом? Чи правда, що цей саміт – нудна формальність?

Ні, не формальність. Власне, саміт – спосіб продемонструвати Росії, що світова спільнота не визнає "кримнаш", що разом з Україною незаконну анексію Криму засуджує більшість країн світу.

З іншого боку, саміт – ще й привід нагадати цим країнам, що в 2014-2015 роках вони зобов'язалися підтримувати Україну в питанні Криму.

За словами Ігоря Жовкви, на саміті буде прийнято низку важливих документів. У контексті "Кримської платформи" їх можна вважати рамковими. Ну, наприклад, у кожній країні, яка візьме участь у саміті, буде представництво ("точка входження") для "Кримської платформи".

Чому так мало країн представлено на "Кримській платформі"? Де там президенти, глави урядів?

Країн зовсім не мало. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба днями повідомив, що в саміті "Кримської платформи" візьмуть участь 44 країни. Пізніше стало відомо про те, що список учасників ще більше розширився.

Причому 14 країн візьмуть участь на найвищому рівні – президенти, глави урядів.

Президенти приїдуть з таких країн:

• Латвія
• Литва
• Естонія
• Польща
• Словаччина
• Угорщина
• Молдова
• Словенія
• Фінляндія

Також братиме участь президент Євросоюзу.

Глави урядів приїдуть з таких країн:

• Грузія
• Румунія
• Хорватія
• Швеція

Глави парламентів приїдуть із Чехії та Швейцарії.

Ці країни прислали на саміт "Кримської платформи" своїх міністрів закордонних справ:

• Туреччина
• Франція
• Німеччина
• Іспанія
• Італія
• Бельгія
• Австрія
• Нідерланди
• Люксембург
• Ірландія
• Данія
• Болгарія
• Чорногорія
• Північна Македонія

А ці країни – міністрів оборони: Велика Британія, Португалія.

Ще сім країн будуть представлені на рівні послів:

• Нова Зеландія
• Мальта
• Японія
• Австралія
• Кіпр
• Канада
• Греція

США направили на саміт спеціального представника. Його посади – посланник президента США, міністр транспорту.

Також візьмуть участь:

• три міжнародні організації;
• Європейська комісія, яку представлятиме Валдіс Домбровскіс;
• НАТО – Альянс представить заступник генсекретаря;
• Рада Європи в особі генерального секретаря;
• ГУАМ – від об'єднання буде генеральний секретар.

За всі 30 років незалежності в Києві навряд чи згадають захід такого високого рівня.

Ангела Меркель не взяла участі в "Кримській платформі". Але прислала міністра закордонних справ. І сама побувала в Києві якраз напередодні саміту

Чому ж тоді всі говорять, що Кримська платформа – це провал?

Це найцікавіше запитання. Річ у тім, що проведенням саміту дуже незадоволена Росія. І вона продовжує розкручувати негатив про саміт, зокрема через проросійські медіа в нашій країні. Ну, наприклад, улюблене запитання – де там Ангела Меркель, де Джо Байден?

Однак Росія вбачає в "Кримській платформі" загрозу для себе. Це відбивається і в м'якій риториці. Наприклад, речниця МЗС РФ Марія Захарова в інтерв'ю Газета.Ру тисне на конструктив:

"Замість того, щоб їхати до Києва для того, щоб брати участь у "Кримській платформі", набагато ефективніше було б поїхати безпосередньо до Криму... Ось це завдання, мені здається, для них буде складне. Тому що це головне питання, яке виникає: якщо ви говорите про Крим, чому ви там жодного разу не були?"

І в більш жорсткій – МЗС РФ уже заявив, що "зафіксує" позицію країн – учасниць саміту "Кримської платформи" і "зробить відповідні висновки".

Учасників саміту дійсно могло бути й більше. Це, як і пресинг з боку Росії, підтвердив в інтерв'ю "Сьогодні" Володимир Зеленський:

"Так, буде складно, оскільки Росія зараз робить абсолютно все, щоб до нас не приїжджали. Багато лідерів країн дуже бояться. Я навіть не хочу говорити, хто боїться, – ви побачите", – каже президент.

Але те, що Росія сильно нервується, означає, що "Кримська платформа" зовсім не провал. І тут якраз українська влада вцілила в яблучко.

Був би це насправді провал – Росія просто не звернула б уваги на те, що відбувається. Фактично "Кримська платформа" – це новий напрям в українській зовнішній політиці. І це авторитет країни на міжнародній арені.

Саміт закінчиться – і все затихне?

Мабуть, ні. Слово знову Володимиру Зеленському:

"Кримська платформа" – це організація, маленька поки що. І це перший саміт. Точно, що вона не закінчиться цим самітом".

Що думають про "Кримську платформу" політичні експерти?

Політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко:

"Найімовірніше, офіс "Кримської платформи" також займеться інформаційно-політичною активністю з метою поширення даних про спільні ініціативи і дії міжнародної спільноти задля деокупації Криму. Питаннями взаємодії України з міжнародними структурами та звільненням політичних в'язнів. Моніторингом дотримання міжнародного морського права".

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що "Кримська платформа" візьме до розгляду ще одне болюче питання – моніторинг дотримання Росією морського права

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв: "Що можна зробити з окупацією Криму? Потрібно бити на сполох. Для цього потрібно, щоб були дзвони, були руки. До "Кримської платформи" не було дзвонів, а ось люди і руки були і є. Але покажіть, будь ласка, в які дзвони їм бити, крім постів у фейсбуці: "Наш Крим шкода, але ми повернемося"? Тому тепер буде "Кримська платформа", яка кожну кримську тему буде робити загостреною і актуальною, битиме саме в ті дзвони, про які я сказав".

23 серпня Верховна Рада України проводить позачергове засідання, на якому буде прийнято звернення до міжнародних організацій, урядів і парламентів іноземних держав про посилення співпраці в межах "Кримської платформи" для протидії агресії РФ.

Нагадаємо також, що спроби створити міжнародну майданчик для обговорення теми незаконної анексії півострова робилися ще за президентства Петра Порошенка. У 2016 році він анонсував запуск формату "Женева плюс", який мав займатися саме цим питанням. Однак ініціатива так і не була втілена в життя.

Всі новини про "Кримську платформу" – на сайті "Сьогодні".