Ексглава ГУР зі скандалом звільнений з військової служби через "вагнергейт" – ЗМІ

Василь Бурба дав незручні для когось свідчення про спецоперацію по "вагнеровцам". Колаж "Сьогодні"

Колишнього начальника Головного управління розвідки Міноборони (2016-2020) Василя Бурбу сьогодні звільнили з військової служби нібито за свідчення, які він дав Тимчасовій слідчій комісії парламенту у справі щодо зриву спецоперації із затримання "вагнерівців".

Про це повідомив у Facebook журналіст Юрій Бутусов.

Бутусов, посилаючись на свої джерела, повідомив, що Бурба подав заяву на звільнення зі служби ще 14 вересня. За його словами, перед засіданням ТСК у Раді генерала викликав до себе міністр оборони Андрій Таран.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Таран, за словами джерела, наказав Бурбі як військовослужбовцю відмовитися від дачі свідчень. Наказав не повідомляти під протокол народним депутатам про те, що спецоперація із затримання російських терористів була санкціонована 1 липня 2020-го самим Тараном, і тому не вимагала взагалі ніяких нарад в Офісі президента", – написав журналіст і підкреслив, що Бурбу також просили не давати свідчень щодо причетності осіб з вищих ешелонів влади.

Він зазначив, що генерал-розвідник нібито відмовився виконувати наказ Тарана і написав рапорт про звільнення з військової служби.

"Після написання рапорту про звільнення, Бурба відправився на засідання ТСК і після цього неодноразово давав свідчення народним депутатам... Сьогодні офіційно наказом міністра оборони Василь Бурба звільнений з військової служби", – заявив Бутусов.

Нагадаємо, 20 вересня в Раді проходило засідання ТСК у справі "вагнерівців". Бурбу заслуховували з самого ранку, але щойно він дійшов до надзвичайно важливої частини своєї доповіді – несподівано втрутилася Мар'яна Безугла, глава ТСК.

Затримання "вагнерівців" і провал спецоперації

• Затримання "вагнерівців" відбулося в Мінську 29 липня 2020 року, коли група з 32 осіб прилетіла у столицю Білорусі транзитом, щоб вирушити далі. Українські спецслужби планували, що як тільки літак вилетить з Мінська, його екстрено посадять у Києві для арешту бойовиків.
• Вночі проти 24 липня 2020 року бойовики прибули до Мінська і 24-го мав бути рейс до Стамбула (а фактично до Києва). А 24 липня на Банковій відбулася нарада, де президенту доповідали про цю спецоперацію. Там були присутні начальник Головного управління розвідки Василь Бурба, учасник операції, перший заступник глави СБУ Руслан Баранецький, глава ОПУ Андрій Єрмак, начальник комітету з розвідки – перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко, заступник голови ОПУ Роман Машовець. У кабінеті також перебувала секретарка президента Марія Левченко. В результаті бойовики не прилетіли до Києва.
• Потім почалася епопея з переговорами про видачу найманців Україні. Білоруський президент Олександр Лукашенко навіть спочатку був не проти, але потім різко змінив свою позицію і відпустив їх в Росію.
• Після гучного провалу спецоперації Банкову звинувачували в зливі секретної інформації, в Офісі президента навіть відхрещувалися від такої спецоперації в принципі.

10 вересня Безугла заявляла, що нібито спецоперації щодо "вагнерівцаів" не було. Також вона розповіла про роль Порошенка в цій історії з російськими найманцями.

Також нещодавно на американському телеканалі CNN вийшов сюжет, в якому йдеться про те, що нібито США допомагали Україні в спецоперації із затримання "вагнерівців".