Богдан Приходько
Провідний редактор Влада Сьогодні 
Дмитро Гордійчук
Редактор прямих ефірів Сьогодні 
У четвер, 14 жовтня українці відзначатимуть відразу кілька свят – Покров Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День УПА і День українського добровольця. 14 жовтня можна також назвати "Днем масових протестів". Протягом 17 років в цей день націоналісти влаштовують марш на честь Української Повстанської Армії. Майже кожна акція не обходилася без затримань і сутичок з правоохоронцями.
Сайт "Сегодня" з'ясував, як пройде захід цьогоріч, чи варто Офісу президента побоюватися націоналістів і до чого може привести протест патріотів.
Без провокацій, але з протестом
14 жовтня в Києві пройде "Марш слави УПА" в честь створення Української повстанської армії. Захід розпочнеться о 12:00 урочистим мітингом біля пам'ятника Тарасу Шевченку, після чого учасники маршу пройдуть центральними вулицями столиці і вшанують пам'ять Героїв Небесної Сотні.
Організатори маршу – "Нaціoнaльний кopпyc", ВО "Свoбода", "Пpaвий сектор" і ветеранські організації вже дали зрозуміти, що "Марш слави УПА" буде не просто заходом на честь створення Української повстанської армії, а й акцією протесту проти чинної влади.
"Представники сьогоднішньої влади приймають антиукраїнські рішення і готуються до здачі національних інтересів України – реалізація формули Штайнмайера, надання особливого статусу Донбасу, проведення виборів на тимчасово окупованих територіях до встановлення контролю над ними. Тих, хто виступає проти зради національних інтересів держави, нинішня влада переслідує і з надуманих справах кидає за ґрати – справа харківських патріотів, черкаських ветеранів і багато інших", – йдеться в заяві пресслужби "Накорпуса", що анонсує "Марш слави УПА".
Активісти також позначили свої вимоги від влади:
- відмовитися від антидержавних угод;
- законодавчо заборонити проведення виборів на тимчасово окупованих територіях до повного відновлення територіальної цілісності України;
- припинити переслідування ветеранів російсько-української війни;
- звільнити політв'язнів;
- покарати ворогів України, прийнявши законопроєкт про відповідальність за колабораціонізм.
"14 жовтня в Києві на великому "Марші Нації" ми, патріоти, покажемо, що нас сотні тисяч, і ми готові до кінця відстоювати незалежність України і боротися за те, щоб вона стала сильною і успішною державою", – підкреслили в "Нацкорпусі".
Як розповів "Сегодня" глава київського осередку "Національного корпусу" Сергій Тамарін, під час маршу провокації не плануються.
"Немає мети будь-яким чином дестабілізувати ситуацію, яка і без цього досить напружена в нашій країні. Ми хочемо просто донести думку, що ветерани та волонтери проти політики капітуляції, здачі українських інтересів і репресій патріотів", – сказав нам Тамарін.
Глава столичного "Нацкорпуса" також додав, що в Україні існує "викривлене правосуддя".
"Викривлене правосуддя щодо тих, хто захищав країну. Ці люди, які повинні бути прикладом, відчувати повагу і вдячність держави за захист її суверенітету, нині дедалі частіше стають фігурантами кримінальних справ і отримують необґрунтовані звинувачення. Ми вважаємо, що це цілеспрямована політика з дискредитації образу ветерана і створення тоталітарної репресивної машини", – підкреслив Тамарін.
У прес-службі "Національного корпусу" нам також сказали, що планують провести акцію протесту під Офісом президента.
"Нині ми стверджуємо маршрут маршу. Вже точно відомо, що перша точка – парк Тараса Шевченка, а друга – Майдан Незалежності. Можливо, буде і третя точка – вулиця Банкова", – сказали нам в прес-службі організації.
Чи варто Офісу президента побоюватися маршу націоналістів
Політолог Вадим Карасьов вважає, що серйозних зіткнень на Банковій не відбудеться. На його думку, колона "Свободи" закінчить свій марш на Майдані Незалежності і не піде з "Нацкорпусом" під Офіс президента.
"Свобода" давно пішла в політику, відійшла від радикалізму і займає проідеологічну позицію. В її діях сьогодні немає антивладних характеру", – пояснює нам експерт.
За його словами, незважаючи на те, що "Свобода" і "Нацкорпус" проводять спільний марш, вони знаходяться в протилежних політичних вертикалях і є прихованими суперниками.
"Ймовірно, у Офісу президента є якісь важелі впливу на лідерів "Свободи". Що стосується "Нацкорпуса", судячи з того, як частина його активістів захищає Порошенка, можна стверджувати, що ця організація знаходиться в опозиції до влади", – пояснює Карасьов.
Політолог Олексій Якубін зазначає, що, якщо в акції протесту на Банковій візьме участь невелика кількість людей, вона залишиться непомітною Офісом президента.
"В ОП з побоюванням сприймається лише масова мітингова активність, коли на вулиці виходять тисячі людей. Адже саме такі акції іноді приводили до того, що Банкова під тиском громадськості змінювала свою політику. Історія показує, що у нас раз на 10 років відбуваються масові протести, які призводять до зміни влади. Привид Майдану все ще ходить по коридорах влади", – каже Якубін.
Акція націоналістів може стати стартом низки масових протестів
Проте Марш Націй може бути стати початком "осіннього загострення" протестних настроїв.
"Поки що тепла осінь, не почався опалювальний сезон, і українці не отримали перші платіжки, масових протестів чекати не варто. Але як раз під час такого затишшя знижка акція 14 жовтня стане якоюсь пробою пера і протестом-розминкою. Масові мітинги можуть початися через місяць", – прогнозує Карасьов.
Олексій Якубін також не виключає, що марш націоналістів буде стартом низки масових протестів.
"Накопичилося багато невирішених питань. Активізуються соціальні теми. Тарифи на опалення, ФОПи, плутанина в Раді, війна на Донбасі і багато іншого. Для влади зараз головне, щоб точкові протести не перейшли в загальні політичні вимоги, такі як, наприклад, відставка парламенту і нові перевибори. Цілком можливо, що акція на Покров і проводиться з метою запустити низку масових мітингів, які приведуть до одного політичного вимогу, яке може серйозно резонувати", – каже Якубін.
Традиційні протести
"Марш слави УПА" вже називають традиційним. Він пройде в столиці України усімнадцяте.
У 2005 році відразу після Помаранчевої революції відбувся перший марш. Головним його організатором тоді була одна з найвідоміших націоналістичних організацій "УНА-УНСО". Тоді, біля Бессарабського ринку, колона націоналістів зустрілася з прихильниками соціалістки Наталії Вітренко, проросійської організації "Поверніть козацтво" і Євразійського союзу молоді громадянина РФ Олександра Дугіна. Учасники першого маршу зривали прапори СРСР, кидали в комуністів яйця і пакети з кефіром, а після пішли врукопашну. В результаті декількох учасників акції затримала міліція.
У 2006 році напередодні проведення другого маршу суд заборонив вшановувати героїв УПА в центрі Києва. Але, незважаючи на це, кілька десятків активістів прийшли на Майдан вже ввечері, щоб запобігати провокації. І навіть встановили кілька наметів. Вночі до них несподівано приїхав міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, після розмови міліція і "Беркут" перекрили все навколо Майдану. А вже вранці колона пішла по центру Києва – в сторону музею Монумента жертвам Голодомору. Тим часом ліві сконцентрувалися біля пам'ятника Леніну. В їхній бік прилетіло кілька петард, за що активісти були затримані.
У 2007 році місце зустрічі комуністів залишалося незмінним – вони чекали націоналістів на Бессарабці з плакатами: "ОУН-УПА – ганьба нації!", і включили динаміки з піснею: "Ми росіяни, а росіяни не здаються". Учасники маршу закидали "червоних" яйцями.
У 2008 році суд заборонив "Свободі" проводити марш 14 жовтня, тому альтернативну ходу провели ультраправі організації "Патріот України" та "Братство" Корчинського. Останні вплуталися в масову бійку під стінами будівлі СБУ, за що більше сотні людей були затримані.
Найчисленніший мітинг
З 2010 року Марш з кожним роком ставав все більш схожим нема на патріотичну акцію, а політичну – її учасниками виявляються не тільки представники громадських організацій та ветерани УПА, а й політики. В першу чергу, опозиційні. Реакція з боку влади послідувала відповідна. У 2010-му, коли президентом вже був Віктор Янукович, міліція спробувала заблокувати проїзд учасників маршу з регіонів. На в'їздах до Києва автобуси зупиняли правоохоронці, висаджували людей, а водіям погрожували позбавленням ліцензій.
За часів Януковича учасники маршу вже не стільки наполягали на визнанні воїнів УПА на державному рівні – розуміли, в тих умовах це неможливо, як виступали проти чинного президента. У 2011-му з натовпу можна було почути вигуки: "Зека геть!". У 2012 році, на 70-ту річницю створення УПА, в Києві зібрався найчисленніший мітинг – тридцятитисячний. Учасники палили прапори СРСР і "Партії регіонів".
Новий сенс протестів
Після Революції Переваги і приходу до влади президента Петра Порошенка вимоги учасників маршу знайшли новий сенс. Обидва запиту – заборонити комуністичну ідеологію і визнати бійців УПА борцями за незалежність – були виконані в 2015-му. У той же рік 14 жовтня став Днем захисника України – вперше святковим і неробочим.
Однак після виконання старих вимог з'явилися нові. Серед них: звільнити так званих політичних ув'язнених – учасників заворушень на площі Конституції 31 серпня 2015-го. Тоді від травм померли чотири бійці Нацгвардії. Затриманими і підозрюваними в організації масових заворушень виявилися кілька "свободівців".
14 жовтня 2015-го представники "Свободи" і "Правого сектору" пройшли маршем по Києву і провели мітинг біля Лук'янівського СІЗО.
Об'єднання націоналістів при Зеленському
Наступні кілька років марші 14 жовтня стали менш численними, а колони розрізненими. Наприклад, в 2016-м пройшло дві паралельні акції: від монумента "Батьківщина-Мати" на Арсенальну рухався "Нацкорпус", а "свободівці" і представники Організації українських націоналістів від пам'ятника Шевченку до Михайлівської площі. Через два роки історія повторилася.
Об'єднатися правим вдалося лише в 2019-му, вже після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського. Тоді виникли і нові вимоги: відмова від розведення військ в Донбасі і проведення місцевих виборів в ОРДЛО. У минулому залишилися і зіткнення з поліцією – частина учасників маршу тепер і самі правоохоронці.
Традиція без впливу на владу
На думку політологів, марш 14 жовтня – вже швидше традиція, ніж інструмент для досягнення політичних цілей. Лідери правих – "Свободи", "Правого Сектора" і "Нацкорпуса" – хоча і роблять гучні заяви про капітуляцію, п'ятої колоні, капітуляції та загальному ворога Путіна, але при цьому реального впливу на владу не мають, як і шансів увійти в неї в найближчі роки.
Раніше сайт "Сегодня" повідомляв, що засновник полку "Азов", колишній нардеп і лідер "Національного корпусу" Андрій Білецький вважає, що для демократичної країни вуличні протести та акції – нормальне явище. Але літні мітинги показали, що на особливо буйних провокаторів із лав "Нацкорпуса" чекає СІЗО або домашній арешт.
Також ми інформували, що у Львові відбувся захід із нагоди чергової річниці формування дивізії СС "Галичина", яка билася на боці нацистської Німеччини в роки Другої світової. В ході мітингу заступник голови молодого резерву Галицького братства дивізії СС "Галичина" Василь Бичко розповів про плани провести наступний марш "резерву дивізії "Галичина" у Донецьку і Москві.
Зеленський
Порошенко
Тимошенко
Бойко
Разумков
Мураєв
Смешко
Європейська солідарність (Порошенко)
Слуга народу (Зеленський)
ОПЗЖ (Бойко)
Батьківщина (Тимошенко)
Розумна політика (Разумков)
Сила і честь (Смешко)
Наші (Мураєв)
Головні теми