"Ми переглянемо мовний закон" – Максим Бужанський про штрафи, українізацію та долю російськомовних

Нардеп Максим Бужанський розповів про своє бачення мовного закону / Фото: пресслужба "Слуги народу"

Представник фракції "Слуга народу" у парламенті Максим Бужанський відреагував на інтерв'ю Уповноваженого з питань державної мови Тараса Кременя сайту "Сегодня", в якому він заявив, що у нього немає опонентів, а є вороги України. Політика обурила такі висловлювання мовного омбудсмена настільки, що він пригрозив ініціювати відставку Кременя.

Чому Бужанський наполягає переглянути функції омбудсмена і яку пропонує альтернативу штрафам на порушення мовного закону – політик розповів в інтерв'ю сайту "Сегодня".

У цій країні ворогів немає

— Ви розкритикували слова Кременя про "ворогів України" і назвали це політичним цькуванням. Чому? Чи дійсно ви спостерігаєте цькування через мовний закон?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

— За задумом авторів його посади, дії Креміня мають бути спрямовані на підтримку та розвиток української мови, на те, щоб мова ставала привабливою, популярною, щоб розширити сфери її застосування. Натомість Кремінь намагається виконувати функції не мовного омбудсмена, а мовного жандарма. І намагається якимось чином знаходити ворогів. Ми прийшли до влади для того, щоб у цій країні жодних ворогів не було. У нас усі свої. Українці, які говорять різними мовами, з різними політичними симпатіями – це все наші громадяни. Він розвішує ярлики, він розпалює у суспільстві ненависть і підвищує градус протистояння. Тобто це абсолютна невідповідність тому, чим він має займатися.

Масових випадків цькування я не бачу, і це дуже добре. Але, на жаль, є чимала кількість окремих інцидентів, які стають тенденцією. Тобто щось сказав з стосовно мови менеджер якоїсь торговельної мережі – масово труять мережу, вимагають звільнити. У нас із липня наступного року набудуть чинності мовні штрафи. І це породить хвилю, що будуть бігати з камерами і кожному продавцю підставляти її під обличчя. Зрозуміло, що умовний власник кафе просто звільнить офіціантів, йому не потрібні проблеми.

— Ви проти мовних штрафів. Розкажіть нам своє бачення, яким має бути мовний закон і чи має він бути взагалі. Чому?

— Жодних обмежень бути не повинно. Крім державної служби. Особи, які йдуть на держслужбу, мають володіти українською мовою, це нормально. У решті сфер, у тому числі й приватних, ринок диктує. Так от для того, щоб ринок диктував це, в тому числі й для української мови, потрібно надавати податкові пільги: для контенту, який виробляється українською, для україномовних видань, для підприємців, які ведуть бізнес українською мовою. Але пільги їм, а не штрафи іншим. Пряник треба давати, а не батіг.

— Як оціните роботу мовного омбудсмена? Ви сказали, що бачите його функції інакше. Чим він має займатися?

— Він має займатися пошуком пропозицій стосовно того, чим конкретно допомогти українській мові. Він має звернути увагу на вкрай низький рівень викладання української мови у деяких школах, наприклад, на Закарпатті. Там справді є проблема з учителями української мови. Діти погано вчать не тому, що не хочуть, а тому, що недостатня підготовка вчителів. Тобто вони фізично не отримують той обсяг знань, який їм необхідний за програмою. На ці моменти потрібно звернути увагу.

А ще – на якість контенту, що виходить, на законодавчу базу, де ми могли б фінансово підтримати державну мову. Ось це було б набагато правильніше і залучило б у широку дискусію усі верстви населення, і кожен би вніс свої пропозиції. І ми б міркували про те, як допомогти мові, а не про те, як покарати тих, хто розмовляє російською – це різні речі.

Українець має вивчати кожен

— Що робити з мовними анклавами, де більшість ніколи в історії не розмовляла українською? Вони ж мають якось спілкуватися з рештою країни. Як вирішити цю проблему?

— У нас ця проблема не потребує вирішення, бо в нашій країні обов'язкове вивчення української мови у школах. Тобто, ти можеш вдома розмовляти якою завгодно мовою, але в школі ти маєш вивчити українську та складати по ній іспит. І йдеться про те, наскільки якісно вона викладається. Якщо недостатньо, можна додати дві години на тиждень української мови та літератури. Може, нам потрібна спеціальна державна програма підтримки позакласного вивчення української мови у низці регіонів для тих, хто хоче.

— За законом, чиновник має публічно спілкуватися українською мовою. Але це не завжди відбувається. Це у нас закони погані чи чиновники?

— Це не так. Із закону про мову Порошенко викреслив норму, яка зобов'язує народного депутата використати державну мову у своїй роботі. За законом про регламент, виступи з трибуни ведуться виключно державною мовою. І абсолютно всі без винятку народні депутати, які виступають із трибуни, роблять це українською.

Я завжди з подивом дивлюся на тих, хто розмовляє якоюсь мовою з принципу. Я з повагою ставлюся до людей, які розмовляють будь-якою рідною мовою, це нормально. Але коли людина прагне щось робити в такій галузі, вона не інших чимось вражає, а себе в чомусь обмежує. Крім того, мені здається, місцева влада сама розбереться, якою мовою їм обговорювати господарські теми. І це їхнє внутрішнє територіальне питання. Якщо у Львові, умовно кажучи, абсолютна більшість депутатів місцевих рад спілкується своєю рідною українською, то це абсолютно нормально. Якщо у Миколаєві, чи Запоріжжі, чи Дніпрі є абсолютна більшість, для них рідна мова російська, то, я думаю, що гірше не буде. Аби вони були ефективними у виконанні тих речей, на які від них чекають жителі їхніх міст. Це важливо.

Влада має переглянути, чим вона займається

— Які ваші найближчі плани як народного депутата з мовного питання? Чи намагатиметеся якось намагатися змінити законодавство чи внести новий проєкт закону?

— Я маю намір ще раз повернутися до питання скасування мовних штрафів. Друге – я чекаю на внесення до парламенту закону про національні спільноти, вони ж нацменшини. Я подивлюся, як там виписано мовне питання і маю підстави побоюватися, що там будуть притіснені права російськомовних. Якщо це так, я буду виправляти його правками. Третє. Я очікую, що ми переглянемо мовний закон щодо обов'язкового переходу на державну мову шкіл нацменшин. Над цим працюватимемо.

І мені хотілося б таки змінити наші положення про мовного омбудсмена. Справа в тому, що так сталося, що його призначає Кабінет міністрів, але його неможливо звільнити. В цьому випадку абсолютно неважливо, про якого саме омбудсмена йдеться: чи про нинішного, чи про наступного. Це неправильно. Є одна ідея, і я маю намір її найближчим часом внести до парламенту. Йдеться про те, щоб змінити статус мовного омбудсмена та зробити його державним службовцем. А його інститут зробити центральним органом влади. Так само, як, наприклад, в освітнього омбудсмена.

— Ваша позиція щодо мов в Україні – це більшість чи меншість у Раді на сьогодні? Як ви думаєте?

— Я не бачу більшості, на жаль. Є невелика частина колег, яка мене в цьому питанні підтримує. Приблизно 50 депутатів від "Слуги народу". Є частина колег, не менше точно, які категорично проти. Є частина колег, яких це не цікавить.

Але я думаю, що рейтинги "Слуги народу", рейтинги влади, рейтинг президента, зокрема, зобов'язує ще раз переглянути те, чим ми займаємось. Потрібно ще раз проаналізувати наші дії: що ми робимо, що не робимо, а що потрібно зробити. Щоб ще раз переглянути запити суспільства та свою позицію. Може, вони доведуть, що я не правий. Звісно, я в це не вірю на жодну секунду, але теоретично таке може бути. А може, вони по-іншому подивляться на мої пропозиції. Але я наголошу, що жодна з них українську мову жодним чином не обмежує.

Три фактори, що загрожують українській мові

— Чи загрожує українській мові сьогодні щось чи хтось?

— Загрожує і дуже одразу кілька факторів. Насамперед, це відсутність грошей. Мова недофінансована. Причому їй потрібно набагато більше грошей. Тут можна рахувати як завгодно: як безпосередньо, і через податкові пільги. Це перше. Друге – українській мові загрожує запозичення з інших мов: полонізми, русизми, англіцизми; тобто, ви бачите, що туди привносять масу слів, які, скажімо так, змінюють її обличчя. Це не позитивний процес, і тут треба виборювати чистоту мови. І, третє, українській мові загрожують політичні ігри. Справа в тому, що діяльність Кременя спрямована на те, що у людей мимоволі виникає відторгнення від українізації, а це неправильно.