Серйозний удар для української розвідки – що нового в розслідуванні CNN щодо операції проти вагнерівців

/ Фото: Колаж: Сьогодні

Українські спецслужби дійсно планували захопити найманців з Росії, які вчинили військові злочини на Донбасі й доставити їх до Києва для суду. Але ця операція, в якій ГУР Міноборони допомагали американські консультанти, провалилася. Про це йдеться в розслідуванні CNN, що з'явилося 7 вересня.

У розслідуванні нічого принципово нового, але цікаві нюанси. Саме про нюанси – п'ять питань, на які шукав відповідь "Сьогодні".

1. Що з'ясували журналісти CNN?

Журналісти CNN Меттью Ченс (Matthew Chance) і Захра Улла (Zahra Ullah) стверджують, що українська розвідка з відома і, можливо, за підтримки США планувала спецоперацію із захоплення російських військових злочинців, які брали участь у бойових діях на Донбасі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Групу, яку планували захопити, у нас називають ПВК Вагнера (ПВК "Вагнер"). Але в розслідуванні ця назва згадується лише раз. Також за версією CNN, українські розвідники у своїх пошуках військових злочинців не прив'язувалися до якоїсь конкретної військової компанії.

Діючи на території Росії, вони видавали себе за представників приватної військової компанії. Зазначається, що в Росії це нікого не дивує, оскільки ПВК у російській військовій сфері стали звичною річчю.

Від імені ПВК українські розвідники пропонували добровольцям вигідний контракт з охорони нафтових об'єктів у Венесуелі. Оплату обіцяли близько 5000 дол. на місяць.

"На цю приманку попалися сотні потенційних російських підрядників, які подали заявки на роботу, що надало українській розвідці безпрецедентну можливість почати виявлення і викриття підозрюваних у військових злочинах", – йдеться в розслідуванні CNN.

Розглядаючи кандидата, розвідники випитували їх про бойовий досвід. Вийшло, що заради працевлаштування російські найманці розповідали українським розвідникам про свої "пригоди" в Україні. Анонімний співрозмовник CNN з відставних керівників української розвідки (так вони представлені в матеріалі) говорить із цього приводу:

"Потім вони почали розкривати себе, відправляючи нам документи, військові посвідчення і докази того, де вони воювали. І ми зрозуміли, що зможемо використовувати це ".

За версією CNN, виявилося, що серед найманців з Росії, що клюнули на фейковий венесуельський контракт, були люди, що збивали українські військові літаки на Донбасі. А також ті, хто брав участь у запуску ракети, яка збила малайзійський боїнг MH-17.

Повідомляється, що дії української розвідки в Росії залишилися непоміченими. В результаті вдалося сформувати групу з 28 росіян, пов'язаних з військовими злочинами на Донбасі. Ще п'ять людей у цій групі ніяк не були пов'язані з подіями на сході України, очевидно, щоб цей момент ні в кого не викликав підозру. Їм повідомили, що всіх переправлять до Туреччини – і звідти до Венесуели. Реальний план полягав у тому, щоб посадити літак з найманцями в Україні й там їх заарештувати.

Батька випередив ГУР МО – затримання російських військових найманців у Мінську в серпні 2020 року / Фото: CNN

2. Чому провалилася операція української розвідки?

За версією CNN, у план були внесені корективи через пандемію коронавірусу. Росія зупинила сполучення з багатьма державами, тому найманців перевезли в Білорусь на автобусі. Там вони мали чекати рейсу безпосередньо до Венесуели. Але цей рейс відкладався на кілька днів.

На цей час найманців розмістили в санаторії "Білорусочка", що за 15 хвилин їзди від Мінська. На думку CNN, саме це стало причиною провалу операції.

"Міцні найманці на курорті, який обіцяє "комфорт і затишок" на тлі "відсутності міської суєти і повсякденних турбот", здавалися безглуздими, якщо не підозрілими", – йдеться в розслідуванні CNN.

Затримка вильоту стала причиною того, що білоруські спецслужби зацікавилися відпочивальниками в санаторії. Їх почали перевіряти, потім затримали. CNN наводить цитату білоруського силовика:

"Ми отримали підтверджену інформацію, що ці росіяни мали реальний бойовий досвід і дійсно брали участь у збройних конфліктах".

Зазначається, що в Білорусі обстановка на той момент якраз почала загострюватися через наближення президентських виборів. Мабуть, спецслужби були насторожі. Вони готувалися до протестів опозиції.

Кілька десятків суворих чоловіків військової зовнішності в заміському сімейному санаторії могли насторожити спецслужби Білорусі, зазначають розслідувачі CNN / Фото: CNN

3. Чи надійні джерела мав CNN?

Розслідувачі CNN не називають своїх джерел, але стверджують, що провели тижні в Україні, перевіряючи і переглядаючи звіти про операції та розмовляючи з людьми, які були всередині її. Повідомляється, що джерела CNN в Україні – це троє "колишніх високопоставлених чиновників української військової розвідки".

Імовірність, що ці джерела ненадійні, зважаючи на репутацію CNN, вкрай низька. Інша річ, що інформація джерел може бути неточною.

Наприклад, джерела повідомляють, що операція була організована за участю американської розвідки та "офіційних осіб США". Однак високопоставлений чиновник у США заявив CNN, що ці твердження – брехня.

У розслідуванні згадується колишній радник Лукашенка, але його ім'я також не називають. Жодних документів, що підтверджують факт спецоперації розвідників, не наводиться. Тобто суб'єктивні моменти тут є. Однак наскільки ці моменти впливають на суть викладеного, складно оцінити, враховуючи, що все це – анонімно.

3. Чому офіційно Київ заперечував, що така операція взагалі була?

У розслідуванні CNN наголошується: офіційно Україна заперечувала факт, що проти ПВК Вагнера або російських найманців на Донбасі проводили якусь спецоперацію. Журналісти наводять відому фразу Володимира Зеленського, сказану в інтерв'ю українському телеканалу "1 + 1":

"Я точно розумію, що ідея такої операції – це була ідея інших країн".

Це найтонший момент всієї історії. В Україні поширюється думка, що Офіс президента нібито злив Росії інформацію про те, що розвідники готують захоплення російських військових найманців. Є версія, що ОП злив цю інформацію Лукашенку. І найманці були затримані.

Друга наявна версія – що на вимогу Офісу президента операція була зупинена. Саме тому найманців розмістили в санаторії "Білорусочка", що було рівнозначно зриву операції.

Саме тоді йшли переговори з Росією щодо Донбасу, і в цих переговорах намічався прорив. Може, представники української влади не хотіли напружувати Росію якраз у розпал переговорів? Одним з доказів, що все саме так і було, українські експерти називали заперечення президентом самого факту проведення операції.

Однак у розслідуванні CNN жодну з цих версій не розглядають. Ймовірно, переконливих доказів їхньої вірогідності американські розслідувачі не знайшли.

Заперечення офіційним Києвом причетності до проваленої операції може пояснюватися інакше. Фактично ніколи країни офіційно не підтверджують причетність до дій своїх розвідників у разі їхнього провалу.

Тим більше вони не схильні розголошувати подробиці таких операцій. Чи таке допоможе провести подібну операцію повторно?

З цього погляду не можна відкинути, що американці справді допомагали Україні виманити вагнерівців і затримати їх. Однак тепер теж заперечують свою участь.

"Ця невдача стала серйозним ударом для української розвідки, яка працювала над тим, щоб спіймати російських підозрюваних протягом майже 18 місяців", – констатує CNN.

Провал операції міг бути пов'язаний з параноєю білоруських спецслужб, які знали про ймовірність масових протестів у період президентських виборів

4. Хто міг коментувати CNN подробиці спецоперації з української сторони?

Точно відповісти на це запитання неможливо. Але одним із джерел CNN може бути генерал-полковник Василь Бурба, колишній керівник Головного управління розвідки Міноборони. Бурба був звільнений з цієї посади в серпні 2020 року, тобто якраз під час провалу операції щодо вагнерівців.

У 2020 Бурба виголосив кілька різких заяв на адресу керівництва України. Зокрема, він вимагав перевірити на поліграфі учасників наради в Офісі президента, яка відбулася напередодні затримання вагнерівців у Білорусі. Просити коментарі у Бурби було б логічно, з погляду журналіста-розслідувача. Адже він точно в курсі подробиць спецоперації, і він міг би вивести на інших людей, які не засвітилися в медіа, але брали участь у проведенні тієї операції.

Можна припустити, що причини провалу і сам Бурба точно не знає. Причиною могла виявитися не "зрада", а параноя білоруських спецслужб, які готувалися до масових заворушень напередодні президентських виборів. Якби джерела CNN змогли надати переконливі докази інших версій, то журналісти, ймовірно, оприлюднили б їх також. Може, навіть як гіпотезу.

І це, певне, головне розчарування розслідування CNN: у ньому мало нового. Основна фабула цього розслідування була відома і раніше.

Навесні 2021 року компанія журналістів-розслідувачів Bellingcat, що раніше встановила причетність Росії до катастрофи MH-17, а також "вирахувала" отруйників Навального серед співробітників ФСБ, анонсувала вихід власного розслідування про спецоперацію проти вагнерівців. Однак станом на зараз повна версія цього розслідування ще не оприлюднена. Ймовірно, з тієї самої причини – немає точних відповідей на питання щодо причин провалу.

Ексглава ГУР МО Василь Бурба міг бути одним із джерел інформації для американських розслідувачів. Імена джерел в Україні CNN приховує

5. Що відомо про авторів розслідування CNN?

Меттью Ченс – яскрава персона в медіа. Він з Великої Британії, вже 20 років працює на CNN, де випустив багато репортажів і розслідувань, що набули резонансу. Наприклад, Ченс висвітлював захоплення терористами готелю "Тадж-Махал" у Мумбаї, Індія (2008). Згодом про ці події був знятий художній фільм. Також Ченс був першим журналістом, який взяв інтерв'ю у Ясіра Арафата після того, як ізраїльські війська зняли облогу з його резиденції в Рамаллі, на Західному березі Йордану (2002). Путін, ставши прем'єром при президенті Медведєві, дав інтерв'ю Ченсу в числі перших іноземних журналістів (2008). У тому ж році Ченс керував висвітленням вторгнення Росії в Грузію для CNN. Спеціалізувався на репортажах з Близького Сходу, Кореї, Росії та Чечні.

Зазначена в співавторах Захра Улла – продюсерка CNN, вона організує медіапроєкти, такі як розслідування щодо української розвідки, яке вийшло саме тепер. Її найвідоміша робота – висвітлення атаки терористів-смертників на аеропорт Ататюрка в Стамбулі в 2016 році. Тоді загинули 43 людини, ще 239 отримали поранення.

CNN – медіакомпанія, яка спеціалізується насамперед на оперативних новинах. Вона менш відома своїми аналітичними матеріалами та розслідуваннями. Принцип CNN є в тому щоб надавати лише ту інформацію, в правдивості якої її журналісти абсолютно впевнені, відсікати домисли і чутки. Ймовірно, тому їхнє розслідування не містило відповідей на запитання, які всіх особливо цікавлять.

• Раніше "Сьогодні" повідомляв, що комітет ВР з нацоборони підтримав створення тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин спецоперації проти ПВК Вагнера.
• Генпрокурор України Ірина Венедиктова заявляла, що в зв'язку з розслідуванням щодо вагнерівців країну намагалися втягнути в міжнародний скандал.
• Президент Білорусі Лукашенко зізнався, що брехав, коли обіцяв видати вагнерівців Україні.