Бужанський заявив, що у людей мимоволі виникає відторгнення від українізації, а це неправильно. Фото: колаж "Сьогодні"
Представник фракції "Слуга народу" у парламенті Максим Бужанський в інтерв'ю виданню Сьогодні назвав три чинники, які загрожують українській мові.
На його думку, це насамперед відсутність грошей.
"Мова недофінансована. Причому їй потрібно набагато більше грошей. Тут можна рахувати як завгодно: як безпосередньо, і через податкові пільги. Це перше. Друге – українській мові загрожує запозичення з інших мов: полонізми, русизми, англіцизми; тобто ви бачите, що туди привносять масу слів, які, скажімо так, змінюють її обличчя. Це не позитивний процес, і тут треба виборювати чистоту мови. І третє, українській мові загрожують політичні ігри. Справа в тому, що діяльність Кременя спрямована на те, що у людей мимоволі виникає відторгнення від українізації, а це неправильно", – сказав Бужанський.
Українська мова захищена законом
- У квітні 2019 року Верховна Рада ухвалила закон про функціонування української мови як державної. Українська мова є обов'язковою у всіх сферах життєдіяльності – від використання чиновниками та на телебаченні до сфери обслуговування (наприклад, у кафе).
- Цікаво, що адміністративну відповідальність за порушення (штрафи) відстрочили на три роки, тобто карати почнуть із 2022-го.
- Більшість покарань порушення закону – штрафи. Наприклад, якщо чиновники на робочому місці спілкуються не українською мовою або не ведуть нею ділову документацію, їм доведеться заплатити до 6800 грн. Нарочне викривлення мови в офіційних документах простим українцям коштуватиме 5100 грн.
- А з 16 липня 2021 року набули чинності частини друга та третя статті мовного закону. Претенденти на держпосади, а також особи, які мають намір набути громадянство України, мають скласти іспит та отримати державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.
Як ми вже писали, президент Володимир Зеленський відмовився перевіряти свою грамотність – він не писатиме Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.