Разумков бачить у цьому просто політику. Фото: facebook.com/sluganarodu.official
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що для боротьби з олігархами окремий закон не потрібен, можна працювати з Антимонопольним комітетом, а випадки корупції мають розслідувати правоохоронці.
Про це він заявив в ефірі телеканалу "Прямий".
"Боротьбу з олігархатом треба вести, але вести у цивілізований спосіб. Хорошим прикладом був приклад Сполучених Штатів. Це не новина. Під час використання антимонопольного законодавства, коли створюється система лобізму в хорошому сенсі цього слова. А якщо ми говоримо про корупцію, яка іноді, про що говорять і журналісти, і політики, має місце між представниками влади та представниками великого бізнесу, то це не боротьба з олігархами – це злочин. Антикорупційні органи повинні розслідувати і приймати відповідні рішення, а потім – суд", – сказав Разумков.
Також спікер ВР зазначив, що вимагає, щоб все відбувалося в межах закону і регламенту Верховної Ради України.
"І коли там починаються розмови, що ми хочемо швидше... Швидше був проміжок літній, коли колеги, на жаль, цим не займалися, хоча на це був час і можна було якісно його (законопроєкт. – Ред.) підготувати", – додав Разумков.
Також він сказав, що в законопроєкті є багато інших речей, які треба доопрацювати.
"Я вважаю, що порушувати Конституцію ми не маємо права. У РНБО немає таких конституційних повноважень, так само як і у Верховної Ради немає", – підсумував спікер ВР.
Читайте також:
Конфлікт інтересів. Разумков розповів, що не так із законом про олігархів
Що відомо про законопроєкт
- Раніше спікер Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив про те, що законопроєкт № 5599 про деолігархізацію переданий на розгляд Венеціанській комісії – найавторитетнішого європейському органу з питань конституційного права.
- Законопроєкт про деолігархізацію (№ 5599) був зареєстрований у Верховній Раді в червні 2021 року за ініціативою президента України. Цей документ отримав негативну оцінку Головного науково-експертного управління Ради. А профільний комітет зробив висновок про те, що до законопроєкту потрібно внести багато принципових поправок. Проте Рада ухвалила законопроєкт за основу під час засідання 1 липня 2021 року.
- Повна назва законопроєкту – "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".
- Мета законопроєкту – обмежити вплив олігархів на держструктури (тобто він має протидіяти лобізму), а також на громадську думку, зокрема через медіа.
- Проте законопроєкт отримав неоднозначні оцінки українських і зарубіжних політиків та експертів. Наприклад, на думку українського омбудсмена Людмили Денісової, у законопроєкті є порушення Конституції.
- Законопроєкт передбачає ведення "реєстру олігархів". Люди, які потрапляють до цього реєстру, можуть бути обмежені в деяких правах.
- Реєстр вестиме РНБО – орган, який безпосередньо підконтрольний президенту України. Критерії "олігарха" в законопроєкті розмиті. Примітно, що один із критеріїв – вплив на медіа. У тексті законопроєкту неодноразово згадуються слова "засоби масової інформації", "телебачення", "друковані та інтернет-видання", тому критики законопроєкту вбачають у ньому спробу обмеження свободи слова.
Раніше ми повідомляли, що Венеціанська комісія готова взятися за законопроєкт про олігархів.
Все, що потрібно знати про деолігархізацію, читайте в нашому матеріалі: Деолігархізація – для кого небезпечний закон Зеленського і чого від нього чекати.