Путіну Донбас не потрібен в Росії - у нього на нього інші плани. Колаж "Сьогодні"
Насправді президенту РФ Володимиру Путіну плювати на Донбас – йому потрібні маріонетки від Донецька і Луганська у Верховній Раді, щоб впливати на прийняття державних рішень України. Про це йдеться в нашій статті Точка неповернення. Навіщо Москві "голос" Донбасу.
Глава Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов розповів "Сьогодні", що саме приєднання Донбасу Путіну не потрібне.
"Він тримає цей варіант в резерві. Головний сценарій Путіна – ввіпхнути Донбас назад в Україну, але з особливим статусом і правом вето для його представників у Раді. Таким чином він зможе блокувати в українському парламенті все неугодні йому рішення і законопроєкти", – пояснює експерт.
Водночас Карасьов зазначає, що Мінські угоди, в яких йдеться про особливий статус Донбасу, буксують і, цілком ймовірно, у Кремлі передбачають провал свого плану.
"У такому разі Росія може повернутися до питання інтеграції Донбасу, а залучення його жителів до виборів в РФ може бути якоїсь репетицією, пробним варіантом, щоб подивитися, якою буде реакція світової спільноти на зближення РФ з Донбасом", – говорить політолог.
Чого домагається Росія на Донбасі
- У 2015 році після переговорів лідерів держав були прийняті Мінські угоди. У документі 13 пунктів. Перші з них – припинення вогню, виведення іноземних військ з території України та роззброєння бойовиків.
- Тепер Росія наполягає, щоб домовленості були дотримані суворо за пунктами, тобто Кремль хоче спочатку проведення виборів на Донбасі (грубо кажучи, під дулами автоматів) і тільки потім передачі Україні окупованої території. Однак окупанти не виконують навіть перших пунктів.
- Київ наполягає, що апріорі не може бути виборів в ОРДЛО, поки територія залишається окупованою і там перебувають бойовики та російські військові. Цей момент у домовленостях є головним каменем спотикання.
Як ми вже писали, нещодавно секретар РНБО Олексій Данілов пояснював, в якому випадку війна на Донбасі може швидко закінчитися. Також він висловився за те, що пора вже щось вирішувати з Мінськими угодами.