"Нормандські перемовини" продовжаться через два тижні у Берліні / Фото: Колаж: Сьогодні
Завершення зустрічі у "нормандському форматі" на рівні радників означилося кількома проривними новинами.
- По-перше, Росія та Україна вперше виявили тверде бажання покінчити з різночитаннями Мінських угод.
- По-друге, гостро підвисло в повітрі питання прямих переговорів офіційного Києва з "ЛДНР", де вже за два тижні буде поставлено жирну крапку.
- По-третє, нарешті сторони домовилися і на папері. Підписано документ – друге паризьке комюніке. Такого не було з 2019 року, коли Володимир Зеленський, Володимир Путін, Ангела Меркель та Еммануель Макрон зустрілися у Єлисейському палаці.
Мінські угоди
Протягом майже десятка років Україна та Росія взаємно звинувачували одна одну у порушенні Мінських угод. Проте ніхто жодного разу не заявив, що від Мінських угод потрібно повністю відмовитись. Тему різночитань деяких пунктів – особливо політичної частини – завжди намагалися оминати. Адже домовитися було неможливо аж до деяких ком.
26 січня після зустрічі у Парижі голова Офісу президента України Андрій Єрмак підтвердив, що залишається багато розбіжностей щодо домовленостей. Проте заявив: "Сторони зафіксували, що є бажання працювати". І анонсована зустріч у Берліні за два тижні підтверджує, що на досягнутому справа може і не зупинитися.
А заступник голови Адміністрації президента Росії Дмитро Козак взагалі назвав завданням номер один покінчити з головною проблемою Мінських переговорів – їх різночитанням. Йдеться також і про "інвентаризацію виконання домовленостей", за словами Кремля.
Перший документ за два роки!
Починаючи з грудня 2019 року чотири країни-учасниці сподівалися на паризьке комюніке, де були знову прописані пункти для деескалації ситуації на Донбасі. Але далі підписів справа не пішла. Наступна зустріч, яку планували за чотири місяці, так і не відбулася. Українська сторона запевняла, що виконала всі вимоги наступного раунду. Але пандемія COVID-19 та нарікання РФ на "невиконання деяких пунктів" переговори фактично зірвали.
Однак у 2022 році вдалося ще раз зійтись у думках на папері. Андрій Єрмак повідомив про підписання нового документа. Йдеться про сприяння припиненню вогню на Донбасі.
"Сам факт поновлення формату – сильний сигнал. Була змістовна та непроста розмова. Сьогодні перший документ, який вдалося погодити з грудня 2019 року", – сказав він.
Глава ОПУ уточнив, що всі підтримали режим припинення вогню, який повинен діяти без будь-яких умов.
Прямі переговори з "ЛДНР"
Головний підводний камінь цієї серії "нормандських переговорів" – це питання встановлення контактів офіційного Києва з "ЛДНР". Україна протягом усього часу заявляє про неприпустимість такого кроку, адже йдеться саме про українсько-російський конфлікт. Не раз говорилося, що це і є ті самі "червоні лінії".
Тому легітимізувати "псевдореспубліки" як політичні суб'єкти ні у минулої влади в особі Порошенка, ні у нинішньої за президента Володимира Зеленського – бажання немає.
Проте напередодні "нормандської зустрічі" почали з'являтися тривожні повідомлення у ЗМІ з яскравими заголовками про те, що Україну нібито можуть схилити до так званого прямого діалогу.
Але Андрій Єрмак ще до початку зустрічі заперечив чутки. Він заявив, що " жодних прямих переговорів із сепаратистами не було і не буде".
За словами глави Офісу президента України, таким чином у ЗМІ намагаються створити "зраду".
"Подібні вигадки з'являються завдяки маніпуляторам, які вже багато разів намагалися створити "зраду" на рівному місці: на режимі припинення вогню, обміні полоненими, роботі ТКГ", – заявив він.
Жорстку позицію України у цьому питанні підтвердила і Росія. Представник Кремля Дмитро Козак сказав, що домовитися про прямі переговори з "ДНР" та "ЛНР" не вдалося. Але при цьому додав, що офіційний Київ нібито взяв двотижневу паузу з цього питання.
Щоправда, голова ОПУ Андрій Єрмак не підтвердив домовленості щодо прямих переговорів із "ЛДНР". Єдине, в чому зійшлися Москва та Київ із цього приводу, то це в даті наступної зустрічі "Нормандської четвірки".