Стефан Фукс і Ніл Фергюсон впевнені, що закон про олігархів був би антиконституційним. Фото: колаж "Сьогодні"
Західні експерти розкритикували законопроєкт №5599 про деолігархізацію, ініційований президентом України Володимиром Зеленським. Відповідні коментарі телеканалу "Україна 24" дали бізнесмен, віце-президент компанії "Havas Group" Стефан Фукс і старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету історик Ніл Фергюсон.
Як зазначив Стефан Фукс, закон про олігархів був би антиконституційним, оскільки він суперечить демократії і верховенству права.
"Ухвалення закону про занесення особи до реєстру про те, що вона володіє ЗМІ, суперечитиме демократії і верховенству права, тому що ви спрямовуєте його проти конкретної категорії людей. Востаннє ми створювали такий реєстр у1941 році, коли ми у Франції співпрацювали з нацистами. Ми заснували реєстр для євреїв. Тому цей закон турбує нас. Він не вирішує реальних проблем – не посилює демократію і верховенство права в Україні, не запобігає корупції, але ділить людей за ознакою їх прив'язки або володіння ЗМІ", – сказав Фукс.
Підприємець також попередив, що прийняття закону про деолігархізацію "однозначно не сприятиме порозумінню між Францією та Україною".
Своєю чергою Ніл Фергюсон назвав законопроєкт про олігархів – небезпечним прецедентом.
"Це небезпечний прецедент – намагатися створити виняткові закони для конкретних соціальних верств. Це вже мало погану історію і саме в цій частині світу. Я говорю про ті часи, коли різні класи використовували такі слова, як "куркулі", до цих людей ставилися інакше – відповідно до закону, що діяв тоді. Тому я вважаю, що це погана ідея ставитися до людей по-різному відповідно до їх соціального або майнового становища", – пояснив історик.
Законопроєкт про деолігархізацію (№5599) був зареєстрований у Верховній Раді у червні 2021 року за ініціативою президента України. Цей законопроєкт отримав негативну оцінку Головного науково-експертного управління ВР. А профільний комітет зробив висновок про те, що в законопроєкт потрібно внести велику кількість принципових правок. Проте Рада ухвалила законопроєкт за основу під час засідання 1 липня 2021 року.
Повна назва законопроєкту – "Про запобігання загроз національній безпеці, пов'язаних з надмірним впливом осіб, які мають значний економічний або політичний вплив в суспільному житті (олігархів)".
Мета законопроєкту – обмежити вплив олігархів на держструктури. Тобто він повинен протидіяти лобізму. А також на громадську думку, зокрема через медіа.
Проте, законопроєкт викликав неоднозначні оцінки в українських і зарубіжних політиків і експертів. Так, на думку українського омбудсмена Людмили Денисової, в законопроєкті є порушення Конституції.
Законопроєкт передбачає ведення "реєстру олігархів". Люди, які потрапляють до цього реєстру, можуть бути обмежені в деяких правах.
Реєстр вестиме РНБО – орган, який безпосередньо підконтрольний президенту України. Критерії "олігарха" в законопроєкті розмиті. Примітно, що один із критеріїв – вплив останніх на медіа. У тексті законопроєкту неодноразово згадуються слова "засоби масової інформації", "телебачення", "друковані та інтернет-видання", тому критики законопроєкту вбачають у ньому спробу обмеження свободи слова.
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков на брифінгу для журналістів повідомив про те, що законопроєкт переданий на розгляд Венеціанської комісії – найбільш авторитетному європейському органу з питань конституційного права. Сама по собі експертиза "Венеціанської" не заважає продовжувати розгляд законопроєкту Верховною Радою, оскільки роль комісії – чисто консультативна. Тому Рада продовжує підготовку законопроєкту до другого читання.