Тарас Качка: Венеціанська комісія не є якимось вищим судом. Фото: колаж "Сьогодні"
Венеціанська комісія зможе зробити професійний висновок щодо відповідності Конституції України законопроєкту №5599 про деолігархізацію, ініційованого президентом Володимиром Зеленським. Про це заявив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка в коментарі телеканалу "Україна 24".
"У демократичному суспільстві всі законопроєкти краще обговорювати з усіма можливими інститутами. З Венеціанською комісією теж. Тобто, це не загроза для якогось законопроєкту. Україна працює з Венеціанською комісією у всіх проєктах, пов'язаних з правами людини, з верховенством права, конституції вже, думаю, понад 20 років", – зазначив Качка.
На думку заступник міністра, немає нічого дивного в тому, що законопроєкт, який стосується важливих питань, буде оцінений експертами Венеціанської комісії.
"З іншого боку, треба розуміти, що Венеціанська комісія не є якимось вищим судом. Це комісія, яка збирає експертів із конституційного права з багатьох держав Європи. І тому це більш експертний висновок, який може краще зрозуміти всі нюанси дискусії, пов'язані з конституційною площиною цього закону", – додав чиновник.
Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив про те, що законопроєкт №5599 про деолігархізацію переданий на розгляд Венеціанській комісії – найбільш авторитетному європейському органу з питань конституційного права.
Законопроєкт про деолігархізацію (№5599) був зареєстрований в Верховній Раді в червні 2021 року за ініціативою президента України. Цей законопроєкт отримав негативну оцінку Головного науково-експертного управління Ради. А профільний комітет зробив висновок про те, що в законопроєкт потрібно внести велику кількість принципових правок. Проте Рада ухвалила законопроєкт за основу під час засідання 1 липня 2021 року.
Повна назва законопроєкту – "Про запобігання загроз національній безпеці, пов'язаних із надмірним впливом осіб, які мають значний економічний або політичний вплив в суспільному житті (олігархів)".
Мета законопроєкту – обмежити вплив олігархів на держструктури. Тобто, він повинен протидіяти лобізму. А також на громадську думку, зокрема, через медіа.
Проте законопроєкт викликав неоднозначні оцінки в українських і зарубіжних політиків і експертів. Так, на думку українського омбудсмена Людмили Денисової, в законопроєкті є порушення Конституції.
Законопроєкт передбачає ведення "реєстру олігархів". Люди, які потрапляють до цього реєстру, можуть бути обмежені в деяких правах.
Реєстр буде вести РНБО – орган, який безпосередньо підконтрольний президенту України. Критерії "олігарха" в законопроєкті розмиті. Примітно, що один із критеріїв – вплив останніх на медіа. У тексті законопроєкту неодноразово згадуються слова "засоби масової інформації", "телебачення", "друковані та інтернет-видання", тому критики законопроєкту вбачають у ньому спробу обмеження свободи слова.