Зустріч із Путіним, нове рішення щодо Донбасу та крах "Слуги народу" – що чекати Україні в грудні

Грудень може бути дуже напруженим місяцем у парламенті. Фото: колаж "Сьогодні"

У середу, 1 грудня, президент України Володимир Зеленський виступив із щорічним посланням до Верховної Ради. Глава держави прозвітував про виконану роботу та розповів про свої цілі на найближчі два роки. Які ще важливі події можуть відбутися у грудні перед святковими канікулами?

Конфлікт на Донбасі

У грудні може статися прорив у питанні Донбасу. Про це "Сьогодні" каже політолог Вадим Карасьов.

"Під час звернення до Ради Зеленський заявив, що готовий до прямої розмови із Путіним, і натякнув, що Захід його підтримує. Своєю чергою у Кремлі анонсували зустріч Путіна з Байденом. Ймовірно, все йде до домовленості щодо деескалації конфлікту", – вважає експерт.

З ним погоджується політолог Руслан Бортник.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Очікується просування у питанні Донбасу. Ми бачимо спробу виходу на прямий діалог із Путіним за підтримки Заходу та Туреччини. Можливо, наприкінці місяця на Донбасі оголосять різдвяне перемир'я із подальшою деескалацією", – каже Бортник.

Вадим Карасьов: "Ймовірно, все йде до домовленості щодо деескалації конфлікту"

Водночас політолог Світлана Кушнір сумнівається, що варто очікувати на зміну ситуації на сході України.

"Навряд чи до кінця року відбудеться чергова зустріч "Нормандської четвірки", яка зможе вплинути на вирішення конфлікту", – пояснює вона.

Політолог Олексій Голобуцький впевнений, що Зеленський із Путіним у грудні не зустрінуться.

"Путіну не потрібна зустріч. Кремль заявляє, що РФ не є стороною конфлікту, а отже, і говорити їй із Україною нема про що", – підкреслює експерт.

Чи вторгнеться Росія в Україну

Політолог Ігор Петренко відзначає, що напруга на кордоні навряд чи зникне до кінця року.

"Багато залежить від Росії та Заходу. Москва висунула вимогу для НАТО – Україна не має стати членом Альянсу. Навряд чи у грудні буде однозначна відповідь від НАТО. Також сумнівно, що Байден зможе пообіцяти це Путіну під час зустрічі. Тому Росія швидше за все не відведе війська від кордону, але й атакувати Україну не буде", – говорить він.

Ігор Петренко: "Росія не відведе війська від кордону"

"Саміт за демократію" та "Саміт Східного партнерства"

9-10 грудня у Вашингтоні у віртуальному режимі відбудеться "Саміт за демократію", а 15 грудня у Брюсселі пройде "Саміт Східного партнерства". Україна запрошена на обидва заходи. Проте, на думку Світлани Кушнір, реальної та швидкої користі для нашої країни від цих форумів не буде.

"Обговорять глобальні проблеми, але реальних дій з боку США та Європи не варто очікувати. Українська влада опублікує гарні фотографії зустрічей зі світовими політиками та розповість про якісь домовленості, не більше того", – каже політолог.

Світлана Кушнір: "Українська влада опублікує гарні фотографії, не більше"

Ігор Петренко додав, що на Заході готуватимуться до святкування католицького Різдва, а вирішення важливих питань відкладуть на наступний рік.

Конфлікт між владою та опозицією

На думку Вадима Карасьова, протистояння в Раді між монобільшістю та опозицією перебуватиме у млявій стадії.

"Опозиція до кінця року має спрогнозувати, чи є сенс працювати над організацією дострокових парламентських виборів. Адже якщо нардепи продовжать виходити із "Слуги народу", монобільшість втратить свою вагу, і президентові доведеться домовлятися з опозицією", – каже Карасьов.

Політолог Петренко не виключає, що у Раді можуть відбутися конфлікти не лише через розкол у "Слузі народу", але також через ухвалення бюджету на наступний рік.

"Грудень може бути дуже напруженим місяцем у парламенті", – каже Петренко.

Руслан Бортник зазначає, що якщо парламент допрацює у спокійному режимі, то політична криза може розгорнутися з другої половини січня.

"Тоді ж можуть розпочатися нові конфлікти влади з опозицією та чергові акції протестів", – каже Бортник.

Руслан Бортник: "Можуть початися нові конфлікти влади з опозицією"

Відставки та скандали

На думку Бортника, у грудні ми можемо почути про нові відставки у силових відомствах.

"Днями президент звільнив голову департаменту контррозвідки СБУ Олександра Руснака. Думаю, це не остання відставка до кінця року. Відбувається переформатування спецслужб після скандалу із провалом "вагнергейту", – каже Бортник.

Політолог Голобуцький сумнівається, що у грудні суспільство отримає відповідь на питання, хто ж стоїть за "державним переворотом", про який заявляв Зеленський.

"Президент зробив гучну заяву про підготовку держперевороту, але ця справа залишиться без продовження. Люди вже звикли, що за заявами Зеленського часто немає нічого насправді", – пояснює він.

Світлана Кушнір зазначає, що українці також чекають на результати розслідування замаху на заступника голови Офісу президента Сергія Шефіра.

"Навряд чи ми це дізнаємось до кінця року", – впевнена Кушнір.

Українці чекають на результати розслідування замаху на Сергія Шефіра. Фото: колаж "Сьогодні"

Президентський медіаресурс

Вадим Карасьов зазначає, що команда Зеленського у грудні активно готуватиме "свої власні медіавійська" для атаки на опозицію.

"Йде переформатування телеканалів "Рада" та "Дом", на яких з'являться ток-шоу, які вихваляють владу. Водночас будуть нові спроби обмеження конкуруючих медіа", – каже Карасьов.

Падіння рейтингу

На думку політологів, у грудні може статися ще більше зниження рейтингу президента та його парламентської фракції "Слуга народу".

"Президент із трибуни Ради розповідає про великі досягнення влади, але звичайні українці не відчувають покращення життя. Та й у самій "Слузі народу" багато хто вже не вірить президентові і починає покидати ряди фракції. Якщо у грудні рейтинг монобільшості опуститься нижче за 15%, це буде початком краху команди Зеленського", – підсумував Голобуцький.

Олексій Голобуцький: "Якщо у грудні рейтинг монобільшості опуститься нижче за 15%, це буде початком краху команди Зеленського"

Раніше сайт "Сьогодні" повідомляв, що рейтинг монобільшості впав. Згідно з результатами опитування КМІС, проведеного 26-29 листопада, якби зараз проходили парламентські вибори, то партії ЄС та "Слуга народу" отримали б (відповідно) 17% та 15% голосів.