Анна Ткаченко
Провідний редактор Влада Сьогодні 
Востаннє лідери країн-учасниць "нормандського формату" збиралися за одним столом у грудні 2019 року. Тоді в Парижі глави України, Росії, Німеччини та Франції обговорили шляхи встановлення миру на Донбасі та підписали спільне комюніке. У документі четвірка декларувала настання перемир'я, внесення до українського законодавства поправок відповідно до Мінських угод та закріплення формули Штайнмаєра.
Чи скоро відбудеться новий саміт лідерів "Нормандії" і як на переговори вплинуть кадрові зміни західних партнерів – спробував розібратися сайт "Сьогодні".
"Нормандська четвірка" більше не буде колишньою
За майже два роки зрушень у питаннях, які обговорювалися за круглим столом, не сталося. Попри це Офіс президента сподівався організувати "нормандську зустріч" до закінчення каденції канцлерки ФРН Ангели Меркель. Але в Німеччині за цей час вже встигли провести вибори та оголосити ім'я нового канцлера.
Голові Соціал-демократичної партії Німеччини Олафу Шольцу незабаром доведеться вливатися в українську проблематику. Саме він на наступні чотири роки сяде у крісло голови Федерального уряду Німеччини. До 8 грудня він офіційно вступить на посаду.
Політолог-міжнародник Максим Яковлєв вважає, що новий канцлер не вестиме кардинально нову політику щодо переговорів у "нормандському форматі".
"Я не думаю, що Шольц одразу наполягатиме на якихось зустрічах і переговорах з РФ, тому що сама Росія уникає цих зустрічей. На їхню думку, Україна має виконати все, що тільки можна від нас вимагати, а потім йти на якийсь формат . Я не чекаю від Шольца різких кроків – він спокійний і навіть нудний", – сказав Яковлєв у коментарі "Сьогодні".
Кожен перебуває на своєму рівні
Переговори щодо ситуації на сході України відбуваються не лише на рівні перших осіб. У них також беруть участь міністри закордонних справ країн-учасниць. Новий уряд Німеччини поки що перебуває на стадії формування, але місцеві ЗМІ прогнозують, що за посаду з міжнародних відносин відповідатиме член партії "Союз 90/Зелені" Анналена Бербок. Представники цієї політсили досить категорично ставляться до Росії та виступають за принципову зовнішню політику.
"Кажуть, що в Німеччині канцлер вирішує, а голова МЗС тільки виконує. Але я маю сумніви, що так і буде. Я не думаю, що політичне відомство і міністр, якщо ним стане Бербок, прямо гнутиме свою лінію. Але підозрюю, що зовнішня політика щодо Росії не буде такою м'якою, як її бачить особисто Шольц", – поділився Яковлєв.
Політичний експерт Володимир Воля, який спеціалізується на міжнародних відносинах, вважає, що поведінка всіх представників уряду визначить коаліційну угоду.
"Цей документ — певною мірою компроміс між учасниками коаліції, які іноді мають протилежні позиції та погляди. Тут слід розділяти позицію стосовно України та Росії Анналени Бербок як співголови партії "Зелених". І, відповідно, все, що вона озвучувала під час передвиборчої кампанії" виключно як політик — це одна історія. А Бербок на посаді міністра може відрізнятися своєю позицією".
Воля додав, що, виходячи зі змісту цієї угоди, політика нового уряду не відрізнятиметься від політики уряду Ангели Меркель останнього року її каденції.
Друга спроба Макрона
У Франції президентська кампанія лише розпочинається. У квітні 2022 року там обиратимуть наступного президента. Тому експерти та політики прогнозують, що нинішній президент Еммануель Макрон загрузне в політичних перегонах до кінця весни.
Але ключова роль у "нормандському процесі", як каже політичний аналітик Андрій Бузаров, залежатиме далеко не від західних лідерів
"Це все формально, доки не буде консенсусу між Росією та Україною стосовно формату імплементації Мінських угод. Тому Франція та Німеччина тут не будуть союзниками України так, як це бачить Офіс президента. Франція та Німеччина – просто посередники", – пояснив журналісту "Сьогодні" Бузаров.
Ключі від миру перебувають у Кремлі
Українські дипломати сходяться на думці, що на перебіг потенційних "нормандських зустрічей" вплине не так зміна гравців, як позиція найнеприступнішої постаті – Росії. Зокрема, у цьому впевнений колишній віцепрем’єр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук.
"Це залежить не від нового канцлера і не нового президента. Це залежить від старого Путіна. А старий Путін демонструє незацікавленість у зустрічі на найвищому рівні. Росія це відверто саботує, нічого не змінилося", – сказав Рибачук у коментарі нашому виданню.
Міністр закордонних справ України у 2003-2005 та у 2010-2012 роках Костянтин Грищенко також прогнозує, що нові глави західних держав продовжуватимуть політику попередників. Гальмувати процес може лише країна-агресор. Своїми думками ексголова МЗС поділився ексклюзивно із "Сьогодні".
"Що б там вони всередині не змінювали, ключі від усього лежать у Москві. А там позиція, наскільки я розумію, не обманюється. Поки що вони не готові до будь-яких зустрічей", – резюмував Грищенко.
Важливо додати, що у зв'язку з останніми подіями Росія зовсім не налаштована йти на поступки. Медіапростір дедалі більше наповнюється побоюваннями стосовно можливого вторгнення РФ на територію України.
Докладніше про це читайте у матеріалі, де ми розповідаємо про п'ять причин для військового вторгнення до України, підготовлених Росією.
Європейська солідарність (Порошенко)
Слуга народу (Зеленський)
ОПЗЖ (Бойко)
Батьківщина (Тимошенко)
Розумна політика (Разумков)
Сила і честь (Смешко)
Наші (Мураєв)
Головні теми