Майдан проти Зеленського: чи будуть ще походи на Банкову і чи чекати на перевибори

Активісти вважають Володимира Зеленського та Андрія Єрмака зрадниками. Фото: колаж "Сьогодні"

Увечері 1 грудня у Києві пройшли одразу дві акції протесту проти президента України Володимира Зеленського. Чи буде продовження "вуличної політики"?

Що сталося

У мітингах, що розпочалися на Майдані Незалежності й перемістилися на Банкову, брали участь прихильники партій "Європейська солідарність" та "Голос", а також активісти партій "Національний корпус" та "Демократична сокира". Учасники демонстрацій вимагали відставки президента і глави його Офісу Андрія Єрмака, а також розпуску Верховної Ради. Раніше Володимир Зеленський заявляв, що цього дня нібито планувався "держпереворот".

Протестувальники висміяли заяву президента, назвавши свою акцію "Захисти Україну – зупини переворот", а цю дату "Днем провокатора". Близько 2 тисяч протестувальників пройшли від Майдану Незалежності до Офісу президента з плакатами: "Україна зради не терпить", "Який олігарх платить "слугам" у конвертах?" та "Єрмака в Сибір".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В акції протесту взяв участь екссекретар РНБО Олександр Турчинов, який заявив, що загроза перевороту йде з Банкової, а Офіс президента загруз у тотальній корупції. Був на мітингу і журналіст Юрій Бутусов, який посварився з президентом Зеленським на його пресмарафоні 26 листопада.

"Президент звинуватив мене у загибелі людей. Так от, днями я подаю позов проти Зеленського. Щоб він відповів перед народом за свою брехню", – заявив Бутусов.

Під Офісом президента мітингувальники скандували: "Імпічмент!" та "Зелю геть!", після чого закидали будівлю дрібними грошима і залишили Банкову.

Протестувальники назвали цей день "Днем провокатора". Фото: Liga.net

Чому спалахнула акція

Протестувальники виступили проти Зеленського та керівника його Офісу з двох причин – через скандал з операцією із затримання "вагнерівців" та наміри глави держави спробувати вирішити питання Донбасу з Володимиром Путіним під час прямих переговорів.

Керівника Офісу президента України учасники акції називали "кротом", який нібито злив Росії інформацію про підготовку операції. Нагадаємо, звільнення Єрмака стало головною вимогою попереднього мітингу, який відбувся одразу ж після виходу розслідування Bellingcat про "вагнерівців".

Що планували

Опозиція та націоналістичні організації розраховували, що скандал, пов'язаний з провалом операції із затримання "вагнерівців", "підірве" суспільство і люди масово вийдуть на вулиці.

"За задумом організаторів, ця тема мала стати певним тригером", – каже "Сьогодні" політолог Олексій Якубін.

З ним погоджується політолог Ігор Петренко.

"Вагнергейт" міг стати приводом підштовхнути незадоволених владою вийти на протест. Але акція протесту виявилася короткою", – каже експерт.

Олексій Якубін: "Ця тема мала стати тригером"

Де безстрокова акція

Олексій Якубін зазначає, що багато громадян розчарувалися в минулій та нинішній владі.

"Тепер з побоюванням ставляться до "Майданів" і гадають: "А чи не буде гірше після нової революції?" – каже Якубін.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що мета акції інша.

"Це не спонтанний "Майдан". Мета акції – тиснути на владу, якщо вона не реагує на критику в парламенті. Але з іншого боку, минулий Майдан теж не одразу став масовим", – каже Карасьов.

Ігор Петренко: "Головними організаторами були старі політики"

Невдоволення Зеленським зростає

За словами політологів, українці розчаровуються у Зеленському через відсутність реалізації його обіцянок.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 58,2% українців уже не підтримують висування Зеленського на другий строк, а президентська партія "Слуга народу" вперше з моменту свого створення у 2019 році поступилася у рейтингу "Європейській солідарності". Політсила Порошенка вирвалася на перше місце, набравши 17,1% підтримки серед респондентів. А "Слуга народу" отримала лише 15%.

58,2% українців не підтримують висунення Зеленського на другий термін

Що буде далі

Повна відсутність реакції на протестувальників може спровокувати масові мітинги.

"Якщо влада не виконує своїх зобов’язань і не реагує на критику суспільства, включається вулична політика", – пояснює Карасьов.

Олексій Якубін зазначає, що мітинги переростуть у масштабний Майдан лише в тому разі, якщо їхня тема викличе резонанс у всьому суспільстві, а не лише серед окремих політичних сил та організацій.

На думку експертів, рівень протестної активності підвищиться ближче до лютого, коли можуть об'єднатися питання енергетики, тарифів, Донбасу, а відтак об'єднаються і протестні групи.

"У такому разі можна очікувати більш глобальних акцій і навіть вимог проведення дострокових парламентських виборів", – підсумував Карасьов.

Вадим Карасьов: "Чим більше буде незадоволених владою, тим частіше відбуватимуться акції протестів"

Банкова "захистилася"

Зазначимо, що наступного ранку після мітингів біля Офісу президента почали встановлювати новорічне містечко. Збіг це чи ні, але вже другий рік поспіль саме у розпал протестів на Банковій з'являються новорічні декорації, які виконують роль "ялинки Януковича" на Майдані.

Наприклад, 30 листопада 2020 року в центрі Києва проходив "податковий Майдан" та акція протесту ошуканих вкладників банку "Аркада". Того ж ранку територія Офісу президента була огороджена парканом через монтаж новорічної ковзанки.

Офіс президента захистився від протестів новорічними будиночками / Фото: Telegram

Протести 1 грудня

• Нагадаємо, зранку 1 грудня під час виступу президента Володимира Зеленського у Раді центр Києва був перекритий поліцією, а активісти заблокували вулиці Хрещатик, Михайлівську, Костельну та інші.
• Крім того, протестувальники запалили фаєри перед будівлею парламенту. Мітингувальники зробили це під трек "Океану Ельзи" "Мила моя, вставай".