"Козир у рукаві". Чому в Росії заговорили про визнання "ЛДНР" і чи потрібен Путіну суверенний Донбас

У Держдумі РФ заговорили про визнання "ЛНР" та "ДНР" суверенними державами. Фото: колаж "Сьогодні"

Депутати Держдуми РФ вирішили звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням визнати так звані "ЛНР" та "ДНР" суверенними державами. Однак думки російських політиків розділилися: одні підтримують ініціативу, вимагаючи "захистити росіян на Донбасі від окупації НАТО", інші виступають категорично проти, побоюючись негативних наслідків та жорстких санкцій Заходу. Сайт "Сьогодні" з'ясував, чому дискусії про визнання "республік" виникли під час переговорів РФ та США, що думають про це в Україні та самозваній "ДНР" і чи зважиться Путін на такий крок.

Проєкт звернення

19 січня в Державну думу Росії депутати від Комуністичної партії на чолі з Геннадієм Зюгановим внесли проєкт звернення до президента Володимира Путіна з проханням визнати так звані Донецьку та Луганську "народні республіки" як суверенні держави.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Визнання ЛДНР є обґрунтованим та морально виправданим, оскільки за останні роки на Донбасі побудовано демократичні органи держави з усіма атрибутами легітимної влади. 8 років жителі Донбасу не отримують пенсії та соціальну допомогу в умовах економічної блокади. Таке визнання створить підстави для забезпечення гарантій безпеки жителів Донбасу від зовнішніх загроз та реалізації політики геноциду, – йдеться у зверненні КПРФ.

Комуністи також запропонували, щоб президент РФ провів переговори з ватажками "ЛДНР" для створення "правової основи міждержавних відносин", яка регулюватиме, зокрема, надання військової допомоги.

Визнання незалежними "ЛНР та "ДНР" – забезпечить безпеку їхніх мешканців, вважає голова партії КПРФ Геннадій Зюганов / Фото: ТАСС

"Захистити росіян від окупації НАТО"

Як заявив глава Держдуми РФ В'ячеслав Володін, підтримати проєкт комуністів погодилася фракція "Справедлива Росія – За правду".

"Думаю, депутатів від "Єдиної Росії", які неодноразово висловлювалися з цієї теми, також непокоїть питання захисту життя російських громадян, які проживають на території "ДНР" та "ЛНР". У цьому зв'язку правильно буде розглянути питання на Раді Державної думи", – написав Володін у своєму Telegram-каналі.

Глава Держдуми також додав, що президент України Володимир Зеленський ігнорує виконання Мінських угод, а тим часом НАТО хоче окупувати Україну.

"І те й інше може обернутися трагедією. Ми не маємо цього допустити. Цілком очевидно: рішення щодо забезпечення безпеки наших громадян у "ДНР" та "ЛНР" необхідно шукати", – наголосив він.

В'ячеслав Володін: "Рішення щодо забезпечення безпеки наших громадян у "ДНР" та "ЛНР" необхідно шукати" / Фото: ТАСС

"Україна має стати частиною РФ"

Перший заступник глави комітету Держдуми у справах СНД Віктор Водолацький зазначив, що пропозиція КПРФ може спричинити негативні наслідки для Росії. З ним згоден і глава ЛДПР Володимир Жириновський.

"Припустимо, ми це зробимо, і що далі? Там одразу ж мир встановиться? Ні. Загроза росіянам зникне? Ні. Хто, окрім нас, це рішення визнає? Ніхто. Ми цим нічого не досягнемо у плані стратегічної безпеки Росії, не захистимо цим рішенням росіян в Україні", – сказав Жириновський.

На його думку, ухвалення звернення КПРФ спровокує нові західні санкції. Тому потрібно вдаватися до радикальніших дій.

"Позиція ЛДПР у тому, що вся Україна має знову стати частиною Росії", – заявив Жириновський журналістам.

Володимир Жириновський: "Вся Україна має знову стати частиною Росії" Фото: прес-служба Держдуми РФ

Що заявили в Україні

Міністр оборони Олексій Резніков вважає, що визнання Росією "ЛДНР" стане демонстрацією її відмови від Мінських угод. Про це він заявив журналістам у Верховній Раді у вівторок, 25 січня, наголосивши, що ініціатива депутатів Держдуми є провокацією, що має на меті змусити українців нервуватися.

"Ми не будемо з цього приводу нервуватися. Заклики визнати незаконні терористичні угруповання, що перебувають на території тимчасово окупованих Луганської та Донецької областей, звучать не перший день. Це стара пісня, до речі, так само, начебто там немає росіян. Я нагадаю: 2000 кадрових офіцерів російських Збройних сил присутні на постійній основі в ОРДЛО, які здійснюють командування і управління першим і другим армійським корпусами, сформованими з найманців та інших покидьків", – сказав Резніков.

Олексій Резніков: "Визнання Росією "ЛДНР" стане демонстрацією її відмови від Мінських угод". Фото: "Українська правда"

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що Верховна Рада засуджуватиме таке рішення Держдуми Росії, якщо воно буде ухвалено. Але Рада не зможе вплинути на рішення Держдуми, бо це не пов'язані структури.

"Наскільки я пам'ятаю, Держдума кілька разів намагалася поставити це питання на голосування та проголосувати, але ніколи цього не було", – сказав нардеп журналістам.

Давид Арахамія: "Держдума кілька разів намагалася поставити це питання на голосування та проголосувати, але ніколи цього не було". Фото: ua.news

Що кажуть у "ДНР"

Так званий ексміністр оборони "ДНР" Ігор Стрєлков в ефірі інтернет-каналу "Рой ТВ" заявив, що Кремль спочатку хоче вирішити тактичне завдання визнання "ЛДНР", а далі стратегічне – залучення всієї України до своєї орбіти.

"Стотисячного угруповання російських військ, зосередженого біля українського кордону, недостатньо для вторгнення в Україну, однак цілком вистачить для введення до "ДНР" та "ЛНР", щоб захистити їх у разі офіційного визнання Росією. Очевидно, Кремль не збирається здавати Донбас, оскільки розуміє, що наступний Крим", – сказав Стрєлков.

Ігор Стрєлков: "Кремль не збирається здавати Донбас, оскільки розуміє, що наступний Крим"

Важіль тиску на Україну

Політолог Руслан Бортник називає дискусії про визнання "ЛДНР" важелем тиску та шантажу на Україну.

"Якщо Держдума і проголосує за звернення до президента, це поки що нічого не дасть. Адже це не законопроєкт. 2014 року Держдума дала президенту РФ дозвіл на введення військ в Україну, але Путін ним не скористався. Також і ця ініціатива може залишитися нереалізованою", – каже Бортник.

На його думку, публічне повернення до теми визнання ЛДНР є не чим іншим, як загрозою Україні у веденні діалогу про Мінські угоди.

"Своєрідний натяк: якщо Україна не виконуватиме "Мінськ" або піде на ескалацію, Росія зможе визнати "ЛДНР", – каже Бортник.

Руслан Бортник: "Дискусії про визнання "ЛДНР" – це важіль тиску на Україну"

Одночасно політолог зазначає, що таке рішення матиме серйозні наслідки.

"Це означатиме вихід Росії з Мінських угод, за яким піде новий виток ескалації та загроза війни з Україною за підконтрольні їй території Луганської та Донецької областей, які "ЛДНР" хочуть ввести до свого складу", – каже Бортник.

Шантаж Заходу

Політолог Володимир Воля додає, що визнанням "ЛДНР" Росія може не тільки тиснути на Україну, а й шантажувати Захід.

Експерт зазначає, що ініціатива КПРФ виникла на тлі переговорів Росії із США та НАТО щодо гарантій безпеки у Східній Європі. На його думку, визнання "ЛДНР" може бути для Кремля "планом Б" на випадок відмови США від підписання запропонованого Росією договору.

"Це козир, прихований у рукаві Кремля. Москва не поспішає викладати цю карту на стіл, чекаючи відповіді Вашингтона на поданий Росією проєкт договору про гарантії безпеки РФ і НАТО. Якщо ж США не підуть на поступки, Росія може використати визнання "ЛДНР" як нову загрозу дестабілізації Донбаського регіону", – каже Воля.

Володимир Воля: "Визнання ЛДНР може стати для Кремля "планом Б" на переговорах з НАТО"

Чи піде Росія на визнання "ЛДНР"

Визнання "ЛДНР", за словами політологів, сьогодні не вигідне Росії. Для Москви у такому рішенні немає жодних політичних чи економічних переваг. Якщо так звані республіки стануть суверенними, вони потребуватимуть ще більших фінансових надходжень для розвитку і все одно залишатимуться гарячою точкою у конфлікті з Україною та Заходом.

"Росії не вигідно визнавати "ЛДНР", але їй вигідно тиснути на Україну та Захід, загрожуючи такою ймовірністю", – підсумував Бортник.

Окупація Росією Донбасу

• Наприкінці зими 2014 року російська армія окупувала Крим, після чого Кремль розпочав гібридну війну на Донбасі. Москва продовжує заперечувати свою участь, стверджуючи, що на Донбасі "громадянська війна". Одночасно у Кремлі регулярно звинувачують Україну в "невиконанні" Мінських угод.
• Держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО звинуватив Росію в невиконанні угод щодо Донбасу.
• Наразі поблизу кордонів України Росія розмістила 100-тисячний військовий контингент. ЗМІ навіть опублікували карту місць дислокації російських військ.
• Також у ГУР Міноборони України розповіли, що російські спецслужби готують провокації проти військових ЗС РФ для того, щоб звинуватити в цьому Україну, після чого розпочати вторгнення.

Раніше сайт "Сьогодні" поінформував, що у п'ятницю, 21 січня, у Женеві пройшла зустріч держсекретаря США Ентоні Блінкена і міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.

Головною темою переговорів був проєкт договору, представлений Росією, про гарантії безпеки та угоди щодо заходів безпеки РФ і НАТО, а також тема агресії Москви проти України.