Головна загадка переговорів. Наскільки далеко зайшов Байден в обіцянках Путіну щодо України

У грудні вже двічі відбулися переговори Байдена та Путіна щодо України / Фото: Колаж: Сьогодні

Важлива для України 50-хвилинна розмова напередодні Нового року навряд чи помістилася б у компактні повідомлення Білого дому та Кремля про результати переговорів Джо Байдена та Володимира Путіна. На жаль, нам залишається лише здогадуватися, наскільки далеко зайшли у розмовах та намічених рішеннях щодо України два президенти. Тим не менш, з огляду на публічні підсумки, вже можна знайти деякі недомовленості та різночитання. Найтривожніше з них – це питання військової допомоги НАТО та України.

Перший компроміс?

Білий дім цього разу обмежився вкрай стислою заявою. Там зазначено, що американський президент просить Путіна про деескалацію біля кордонів України, сподівається на діалог Москви та НАТО наступного року, а також погрожує дати "рішучу відповідь" у разі можливої агресії РФ.

Але Вашингтон нічого не згадав про обіцянку Байдена, яку транслюють російські ЗМІ. Говорити про повну довіру до інтерпретації розмови російською стороною не доводиться. Проте Москва на повну тиражує в медіа нібито обіцянку Байдена не передавати ударне наступальне озброєння США Україні. У Кремлі вже встигли наголосити, що це якраз один із пунктів запропонованого договору про НАТО.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Не можна виключати, що такими акцентами російська сторона планує вплинути на українську владу. Проте Білий дім ніяк не відреагував на це і цитати Байдена на цю тему не спростував. Просто – замовкнув ситуацію.

Куди приведе діалог про НАТО?

Якщо в Європі все голосніше чути категоричне заперечення запропонованого Москвою договору про "гарантії безпеки", де Україні забороняється бути членом НАТО, то після переговорів Байдена та Путіна Вашингтон не дав жорсткої позиції. У повідомленні лише зазначено, що Байден сподівається на діалог РФ та НАТО та впевнений, що дипломатія допоможе наблизити деескалацію у 2022 році.

Але зараз ситуація значно складніша, ніж минулого разу, коли Байдену було достатньо відкинути спроби Москви накласти вето на вступ України до НАТО. Тоді США дали однозначну відповідь: цього не буде.

Поки що інформації вкрай мало і залишається низка питань, які можуть стосуватися України. Чи братиме Київ участь у переговорах, як згадана сторона у договорі з Москвою? Чи буде хоч один із пунктів (виведення військ США з Прибалтики, наприклад) – реальною поступкою Кремлю з боку Заходу? Що взагалі збирається запропонувати НАТО Росії у цьому діалозі?

"Байден зрозумів і погодився"

Не дивуйтеся, що формулювання в лапках може багатьом "різати вухо". Адже це є пряма цитата першого помічника президента РФ Юрія Ушакова. За версією Кремля, Володимир Путін заявив, що йому потрібен результат у переговорах щодо гарантій безпеки і він його прагнутиме. У відповідь Байден "зрозумів і погодився".

Звісно ж, у заявах Білого дому нічого нема про це. І навіть якщо це так і було, то Байден міг сказати це цілком формально, обмежуючись банальною повагою до позиції опонента.

Водночас, Москва всіма заявами показує, що "заговорити зуби" їй не вдасться. Взяти, наприклад, слова Ушакова: "Переговори щодо гарантій не повинні перерости в балаканину, чекаємо не на сам процес, а на результати, будемо чекати 2-3 раунди, а далі – робити висновки".

У Путіна прямо висловлюють бажання вивести США на чітку відповідь на запитання: чи підпишуть вони новий договір про безпеку з іншими правилами гри?

Але, Байден, який, повторимося, став вкрай лаконічним у публічних звітах про переговори веде свою гру. Американський лідер уникає прямого діалогу, посилаючись на консультації з європейськими партнерами і намагається перевести фокус на переговори з НАТО у 2022 році. Зазначимо, що Кремль у заявах про підсумки у таких форматах діалогу нічого не сказав.

Крім того, Вашингтон першою вимогою висуває деескалацію напруги на кордонах України ще до початку подальших переговорів. Щоправда, офіційний Київ взагалі у загрозу не вірить.

Водночас паралельно планується зустріч двох президентів у Женеві.

Що задумав Байден? Чи лежить в овальному кабінеті план, як утихомирювати Москву, яка з кожним раундом підвищує градус заяв?

Оскільки Кремль уже кілька разів повторив, що довго чекати на результат не збирається – найімовірніше, що січень 2022 року покаже, до чого прагне Байден і наскільки рішуча Москва у своїх ультиматумах.

А де Зеленський

Українська влада у цьому питанні, на жаль, виступає "почекуном" телефонного дзвінка. Після двох раундів переговорів Путіна та Байдена можна зробити висновок, що на Банковій вирішили спостерігати за ситуацією без різких рухів – до перших порушених "червоних ліній". Тим більше, що на початку грудня США всіх запевнили, що дотримуються правила "жодних рішень щодо України без України".

Щоправда, невелике невдоволення Офісу Зеленського тим, що відбувається, все ж таки просочується на засіданнях РНБО, де наголошують, що військові маневри РФ біля кордону зовсім не ознака вторгнення, як переконані на Заході.