Від світу приховували правду – держсекретар США Блінкен вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру і розповів про свого вітчима

Ентоні Блінкен: "Зобов'язуємось подбати, щоб історія Бабиного Яру не повторилася". Фото: колаж "Сьогодні"

У середу, 6 жовтня в Києві, в Бабиному Яру до 80-х роковин масових розстрілів відбулася офіційна церемонія пам'яті за участю президента України Володимира Зеленського, президентів Німеччини, Ізраїлю та Албанії. Державний секретар США Ентоні Джон Блінкен також вшанував пам'ять загиблих, опублікувавши відеозвернення, приурочене до річниці трагедії Бабиного Яру.

Земля навколо яру рухалася і стогнала

Політик зазначив, що 2 жовтня 1941 року один з мобільних ескадронів смерті – Айнзацгрупа подала такий звіт: "Зондеркоманда 4а" у співпраці зі співробітниками групи і двома бійцями поліцейського полку "Південь" 29 та 30 вересня 1941 року розстріляли 33 771 єврея в Києві".

"Коротке, клінічне зведення, що містить незліченну кількість людських страждань", – підкреслив Блінкен.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Розповідаючи про жахливу трагедію Блінкен повідомив, що жертв у Бабиному Яру силою змусили спуститися в яму, де їм наказали лягати рівними рядами зверху на тих, кого вже стратили.

"Підходив стрілок і стріляв кожному єврею в шию. Безперервно, незалежно – в чоловіків, жінок, дітей", – сказав він.

Таким чином людей розстрілювали протягом двох днів.

"Вбивці працювали позмінно. Дехто з них відпочивав біля багаття поруч, щоб поспілкуватися між собою і випити кави. Не всі, кого розстрілювали, гинули відразу. Деякі задихалися під вагою тіл", – сказав держсекретар США.

Він також додав, що згодом ті, хто вижили, розповідали, що земля навколо яру рухалася і стогнала протягом декількох днів після масових розстрілів, нібито бунтувала проти того, що їй доводилося приймати.

"Відзначаючи 80-ту річницю трагедії Бабиного Яру, ми пам'ятаємо, що і жертви, і злочинці були людьми. Кожен з євреїв, убитих в ті перші два дні, був чоловіком або жінкою, хлопчиком або дівчинкою, кожен зі своїм життям, схильностями і надіями. І кожен з десятків тих, хто натискав на курок, також був людиною, яка зробила власний вибір", – заявив Блінкен.

Світ не пам'ятав, що сталося в Бабиному Яру

Він також звернув увагу на те, що протягом більшої частини останніх восьми десятиліть світ не пам'ятав, що сталося в Бабиному Яру. І це, за словами чиновника, було зроблено навмисно.

Блінкен також розповів, що в 1943 році кілька співробітників "Зондеркоманди 4a" повернулися до Бабиного Яру, щоб спробувати знищити докази масового вбивства. Вони змусили ув’язнених з концтаборів викопати рештки жертв і скласти їх у величезні багаття, облили бензином і спалили. Потім нацисти стратили цих ув'язнених також.

"Та не тільки нацисти намагалися приховати те, що сталося. Протягом десятиліть радянська історія обходила згадки про те, що 33 771 жертва тих перших двох днів – і ще десятки тисяч – були євреями. І що вони були вбиті тому, що були євреями", – підкреслив держсекретар США.

Участь вітчима в дискусіях з представниками СРСР

Блінкен також згадав про участь свого вітчима в дискусіях з представниками СРСР щодо трагедії Бабиного Яру.

"Через тридцять років після цього масового вбивства, в 1971 році, мого вітчима, Семуеля Пізара, попросили приєднатися до невеликої делегації американців для участі в низці неофіційних дискусій з представниками Радянського Союзу. Члени делегацій з обох сторін були представниками різних сфер життя – мистецтва, політики, бізнесу – з метою сприяти відвертому діалогу зі складних питань", – розповів він.

Держсекретар додав, що конференція проходила у Києві, і з самого початку виступи радянської делегації були неприязними і мали надлишок антисемітизму.

"Мій вітчим, єврей, який народився у Польщі, втратив майже всіх, кого він любив, під час Голокосту, і пережив Освенцім та кілька інших нацистських концтаборів. Коли члени радянської делегації вживали такі терміни, як "єврейські нацисти Нью-Йорка", і проводячи екскурсію Києвом, розповідали про страждання і героїзм населення міста під час війни, жодного разу не згадавши євреїв, мій вітчим казав: "Татуйовані цифри на моїй руці починали свербіти", – згадав Блінкен.

Вітчим Блінкена тоді звернувся до радянської делегації. Говорив про небезпеку антисемітизму, про важкі зусилля, яких потрібно докласти суспільству, щоб викорінити етнічну і расову ненависть, і про небезпеку приховування жахливих частин нашої історії. Він завершив свій виступ пропозицією: "Вчора ви дали нам можливість побачити меморіали, споруджені на згадку про вашу Велику Вітчизняну війну проти нацистів. Сьогодні варто було б відвідати Бабин Яр".

Радянська делегація не відреагувала тоді. Та коли засідання завершилося, американська делегація вирішила відвідати Бабин Яр того ж дня. Потім прибула радянська делегація і тихенько приєдналася до відвідування.

"Мій вітчим розповідав, що після того візиту тон діалогу значно пом'якшав. П'ятдесят років потому, я багато розмірковував над тим, чому мій вітчим закликав делегації відвідати Бабин Яр. І я вважаю, що це тому, що він знав, що один з найпотужніших способів подолати ненависть – показати людям, до чого вона призводить, про її наслідки для людей. Він змусив тих делегатів побачити, що він так само легко міг стати одним з тих людей, які поховані в тому яру. Або одним з шести мільйонів", – сказав Блінкен.

Трагедія Бабиного Яру – урок для майбутніх поколінь

Він зазначив, що вітчим знав, що, якщо ми не пам'ятаємо або навмисно викреслюємо частини нашої історії, ми позбавляємо себе і майбутні покоління уроків, які ми мусимо засвоїти.

"І він знав, яка сила зміни думки навіть одного члена тієї радянської делегації, тому що єдине, що колись постає між нами і звірствами – це наші побратими-люди. Бо, як люди мають здатність ставати злочинцями, так вони мають здатність ставати і праведниками. Тому в цю річницю ми вшановуємо пам'ять усіх загиблих у Бабиному Яру, зобов'язуємося подбати, щоб розповідалася їхня повна історія, і обіцяємо діяти щодня заради того, щоб ця історія не повторювалася", – підсумував Блінкен.

Українське коріння Блінкена

У списках Переяславської міської управи згадуються предки держсекретаря США. Зокрема, Авраам Блінкен. Ймовірно, це старший брат Меєра Блінкена, який народився в 1877 році. Меєр Блінкен – прадід держсекретаря США. Він закінчив школу в Переяславі, потім отримав комерційну освіту в Києві. Переїхав до Америки в 1904 році, коли йому було 25. Разом з ним переїхав також один з синів, а всього їх у Блінкена було троє.

Наприкінці XIX століття в Російській імперії існувала так звана смуга осілості. За її межами євреям жити не дозволялося. Тому Переяслав, який входив до смуги, став одним із центрів єврейської діаспори. Більш ніж половина жителів, судячи з даних перепису, були євреями. Але жити там було некомфортно, багато бідували. Саме тому велика кількість євреїв мріяла залишити країну, їхала до США. До речі, Меєр в Америці залишився Блінкеним, це вже його син – на французький манер – почав називатися Морісом Блінкеном. Моріс (ім'я при народженні – Мойсей) – дід Ентоні Блінкена.

Меєр Блінкен помер рано – в 1915 році. В Америці на життя він заробляв як власник масажного салону. А також писав книги на ідиш – написав більш ніж 50 художніх творів та наукових праць. Художні твори писав про Україну, описував подробиці побуту і звичаїв життя в українському містечку.

Критики відзначають, що книги Блінкена були надзвичайно популярні серед його сучасників, які говорили на ідиш. Однак популярність зійшла нанівець незабаром після його смерті. Англомовна Вікіпедія називає Меєра Блінкена "українсько-американським автором".

Дід Блінкена займався політикою, батько став дипломатом

Моріс Блінкен отримав у США юридичну освіту (університет Нью-Йорка). Він довгий час працював представником британської компанії з виробництва одягу – Marks & Spencer. Потім створив компанію з виробництва обладнання – Mite Corporation. У повоєнні роки Блінкен фінансував наукові дослідження, що стосуються економіки держави Ізраїль. Одне з них, як відзначають у США ("Палестина: Проблеми і перспективи"), вплинуло на американську політику стосовно Ізраїлю.

У Блінкена було троє синів: Дональд, Роберт та Ален. Держсекретар США – син Дональда Блінкена, який за президентства Клінтона був послом США в Угорщині. Дональд Блінкен був дипломатом за освітою, він закінчив Гарвард. Мати теперішнього держсекретаря США – Джудіт Блінкен – сама родом з Угорщини. Примітно, що батьки Блінкена розлучилися, Дональд Блінкен одружився вдруге.

Російські ЗМІ повідомляють, що Блінкен з родини вихідців з Росії. У деяких українських ЗМІ неодноразово наводився такий факт. Газета The New York Times місцем народження Моріса Блінкена називала "Київ, Росія". Подробиця, яку до того ж не беруть до уваги – та публікація датована липнем 1986 року.

Сам Ентоні Блінкен різницю прекрасно знає. Свою політичну кар'єру він почав в адміністрації президента Барака Обами. Був спічрайтером президента із зовнішньополітичних питань. У 2013-2015 роках був заступником радника президента США з питань нацбезпеки. У 2015-2017 – заступником держсекретаря США.

Довідка:

Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 урочище Бабин Яр стало місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та циган – за етнічною ознакою, а також партійних і радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів та інших. Тільки за два дні 29 та 30 вересня 1941 року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

Загальна кількість знищених у Бабиному Яру, за різними даними, становить від 70 тисяч до 150 тисяч осіб.

Раніше сайт "Сьогодні" повідомляв, що в Києві в Бабиному Яру встановили нові скульптури, які викликали неоднозначну реакцію жителів міста.

29 вересня президент України Володимир Зеленський вшанував пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру і повідомив, що в цей день у всіх українських школах відбудеться національний урок, присвячений трагедії.

Також нагадаємо, Зеленський нагадав про страшні оголошення, в яких євреїв звали на розстріл.